Dolce Vita

Або тортік на вихідні.

-  Зая, чого б тобі не спекти на вихідні медовий тортік?

- Любий, ти уявляєш, скільки там пустих калорій? Солодощі – це «їжа  зі смітника». Ложкою та виделкою ми собі копаємо могилу.

- Кохана, всі там будемо, рано чи пізно. Чи не краще підсолодити собі той шлях?

- А може краще його подовжити, ніж підсолодити? 

- Кицюня, востаннє ти  пекла ще до нашого весілля.

- На що ти натякаєш, любий? Що я погана господиня?

- Ні, що ти, сонце. Просто з того часу ти зовсім не змінилась, зайва вага тобі не грозить. Ти просто лань! 

- Любий, а пам'ятаєш,  біля супермаркету  ми зустріли жінку, що несла в руках два кілограмові пакети морозива, а сама ж ледве  крізь двері пролізла. Куди їй далі таке їсти?

- Мила, а може то вона несла морозиво для дітей?

- І що – ростити таких самих пацючат, як мама?

- Чого це зразу – «пацючат»? Не факт, що діти  успадкували її статуру. Крім того, можна розповніти після хвороби. Чи пологів.

- Ага, і внаслідок власної ненажерливості та слабохарактерності.

- Ну, не у всіх же така сила волі. Ти у мене – Зая Космодемьянська. Не кожен витримає, коли з кухні лине манливий запах ванільки, запаморочливі аромати фруктів, кремів та цукат. А які духмяні свіжоспечені коржики….Ти пробуєш на смак легкий пікантний крем, чи досить там коньячку, щоб коржики гарненько так просякли. А коли їх  вже зняли з дека, золотиться румяна скоринка, а ти  перемазуєш коржики  кремом, зверху – сніжною глазур'ю, а ще цукати, кокосова стружка, заморожені ягоди і фрукти, вишеньки там, малинка, смородинка, полуничка. Або з кулінарного шприца можна прикрасити тортік, зробити  всілякі візерунки, листочки там, квіточки….мммм..

- Коханий, чого це тебе раптом так на солодке потягнуло? Ти б випив краще пива і не травив би собі душу. 

- Пиво я п'ю і так мало не щодня.  Хочеться якоїсь різноманітності.  Чогось домашнього, приготованого твоїми люблячими рученятами. Ці напівфабрикати вже в печінках сидять.

- Ооооо, дорогенький, якої ти заспівав…. А  що ти казав  до нашого шлюбу?

- Я дуже добре пам'ятаю, якими обідами мене пригощала теща. Думав, ти успадкувала кулінарний талант своєї мами. 

-  З яких це ти пір маму тещею називаєш? До речі, дзвонить телефон. Ти не візьмеш слухавку, любий? А то у мене на обличчі живильна маска.

-  Альо-альо? Мамо, добридень, як добре, що Ви подзвонили, а ми щойно Вас згадували. Що, приготували обід на вихідні і спекли тортік? Мій улюблений медовий? Та невже? Аякже, будемо, прийдемо залюбки, правда, кохана?

-  Звичайно, милий, мама і тортік на вихідні – це святе!