Вибори для киян? Чи може почекаємо?

Навіяно сьогоднішнім круглим столом « Звільнимо Київ разом» . Коли повинні значить будуть і ніяких шмарклів.

             Те що вибори повинні бути, сумніву не піддається. З цим погоджуються і влада і опозиція і більшість громадських активістів і навіть мешканці яким по великому рахунку наплювати на вибори взагалі. Але коли мова заходить про місце,а саме столицю України, не говорючі вже про дату їх проведення, ряди прихильників починають скорочуватись. Тому що абстракція є найбажанішою темою для деяких політиків.  Говорити можливо довго, проголошувати лозунги ще довше, клястися в чому завгодно вічно, тільки щоб за язика не ухватили, а вибори це певний рубікон, можливо і не перейти. Тому і маємо картину, як кажуть « маслом», на якій дійсних прихильників термінових виборів мера і Київради, як того вимагає закон, не так вже і багато. А причин на погляд багатьох громадських активістів та і простих мешканців Києва, з якими я повністю погоджуюсь, декілька.

-   Про владу писалось та говорились дуже багато і тому обмежимось тільки констатацією факту, що при низькому рейтингу який обумовлений низкою  проблем  у місті ув’язуватись в боротьбу  за крісло мера та депутатські мандати не має ні якого сенсу.

-   Не один з представників опозиції ще не заявив про свої реальні претензії на Київський престол. Катеренчука не рахуємо, як кажуть «сейчас не об єтом». Порошенко начебто хоче, але тільки прощупує «чорнозем». У Кличка вже президентські амбіції і тому пост мера с обрізаними по нікуди повноваженнями йому не цікавий. Тому і не має розуміння  у мешканців столиці для чого і за ради кого виходити на майдани. Тому ми і  маємо, те що маємо під ВР у квітні.

-   Бажаючих багато, але згідно чинного законодавства депутатських мандатів усього 120, а може бути ще менше. На даний момент 60 вибирається по мажоритарній системі, а 60 по списках політичних партій. Звісно домовимося але ображенні залишаться по любе з обох сторін і не тільки барикад.

-   Розуміння що потрібне оновлення у багатьох є. Але хто ці старі-нові обличчя і чи будуть вони кращі за « попєрєдніков» ні хто  впевненості не має. Дуже не прозоро і кулуарно проходить вибір і визначення кандидатів у місцеві депутати.

Ось тому і нагадуємо ми всі лебедя, рака та щуку. Хтось дійсно рветься в бій та відстоює законне право громадян на вибори. Хтось тільки імітує цю боротьбу, а хтось займається її активним саботажем. І це відноситься не тільки до депутатів, а і до нас громадських активістів. А владі це тільки і потрібно. Як кажуть любий каприз за ваші гроші. А грошей у влади достатньо. Тому і не знаємо куди кине.

Чи можемо ми це все змінити? Звісно так. Потрібна лише ідея і велике бажання врятувати своє рідне місто. А далі справа за малим, тобто за нами.

Сумне чи весело не знаю, але правдиво та відкрито це точно.