Мрія

10 травня 2013, 14:09
Власник сторінки
Публіцистично-громадський, аналітично нескорений, літературно відсікаючий друкач.
0
296

Тут, на Луганщині, більшість народу про це говорить так: «пазоріще»,

Досить багато людей  жваво коментує  бійки у нашій  Верховній Раді за участю  націоналістів-свободівців .  А також  -  про комунорегівське   бубоніння «Фа-шис-ти» на  адресу націоналістів.

Тут, на Луганщині, більшість  народу  про це говорить так: «пазоріще», і  про  славнозвісне 9 травня у Львові – «пазоріще».

Проте про розквіт російського шовінізму на  нашій  землі народ  Луганщини або винувато мовчить , або, повторюючи за місцевими рего-екземплярами  штибу Єфрємова, Голенка та Пристюка, каже, що націоналісти самі винні;  що націоналісти , бач, на українській землі  провокують російських  шовіністів.

Я переглянув   відео  2009 року. Одеса. Україна.  І, якщо комусь цікаво,  хто ж все-таки фашисти та хто кого провокує,  може подивитися тут:  http://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=sl7AQr0tJio

На відео зверніть увагу на дії  наших  мусорів і на те, як вільно та зухвало ведуть себе на нашій землі  російські шовіністи  -  кремлівські  цуценята. 

Можливо у когось виникають сумніви, що таких цуценят немає у Верховній Раді.  Проте  у мене – жодних.
 
Після  таких подій, що на відео,  можна абсолютно впевнено стверджувати, що та штовханина у Верховній Раді й вуличні сніжки за комір  цуценятам, – занадто  толерантні речі.  

Різниця у тому, що тоді,  у 2009, нас, українців,  били  наймані  бандити. І  мусора нас не захищали. А сьогодні  нас  б
ють  мусора. І бандити  їм  допомагають.

Мусор-гівно  -  це мєнт, котрий, ховаючись за ксивою,   б’є  нас  за те, що ми виходимо  на вулицю і говоримо,  що господарювати в Україні мають українці.

Звичайно,  що сьогодні  наша  проблема  уже не у тому,  що ми, українці,  далеко не всі  розуміємося  у силі єдності  -  аби  вимагати від влади виконання її обов'язків та наших прав.     А у тому, – що  наше  владне перо  знаходиться  у  бандитських  руках.

А відтак,  мрія про снайпера прокручує  у думках  усе нові  і нові  сценарії   влучного   пострілу.  І з кожним наступним сценарієм,  калібр священної кулі глибше освячуються й справедливо  збільшується.  

І я, через  наскрізь розірвану дірку,   любуюся  краєвидом,  де  щасливі  й  готові  до  активних  дій  -  красиві  обличчя  українців.  
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.
РОЗДІЛ: Пользователи
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.