Українське "економічне диво"

А чому Україна не використала свою можливість стати економічно успішною країною , чому б зараз неповторити це як колись зробила Японія ?

Японія вийшла з війни зі зруйнованою промисловістю, зубо­жілим сільським господарством і практично не маючи запасів паливно-сировинних ресурсів (за винятком кам'яного вугілля), також наприкінці 60-х рр. спромоглася посісти друге місце в капі­талістичному світі за обсягом промислового виробництва, а на початку 70-х рр. — і за обсягом ВНП. Протягом 1955—1973 рр, темпи зростання японської економіки були найвищими у світі — близько 11% на рік. Це явище дістало назву японського "еконо­мічного дива", яке, втім, має цілком земне походження.

Велике значення для розвитку Японії мали реформи, проведе­ні під керівництвом американських окупаційних властей, про які вже йшлося.

Важливу роль у повоєнній відбудові японської промисловості відіграли також щедрі доларові "ін'єкції" США, коли вони під час війни в Кореї (1950—1953 рр.), а потім у В'єтнамі (1964— 1973 рр.) використовували потужності японських підприємств і допомагали будувати нові. Це — друга причина.

Ці кошти, а також внутрішні накопичення капіталу дозволи­ли Японії повністю оновити обладнання у промисловості та ство­рити принципово нові виробництва. У цьому полягала третя важлива причина швидкого економічного розвитку Країни, де сходить сонце.

У 1960 р. правлячою ліберально-демократичною партією було висунуто план подвоєння національного прибутку (план Ідзангі), розрахований на 10 років. Згідно з цим планом Японія мала посісти провідні місця у світі в ряді галузей промисловості, знач­но підвищити якість своїх товарів, налагодити їх випуск у такій кількості, яка дасть змогу одержувати великі прибутки за раху­нок експорту. Щоб реалізувати план, його ініціатори різко ско­ротили податки і ставки банківського кредиту, тобто розміри процентів, що їх сплачують бізнесмени за отриману позику. За­вдяки цьому зросла ділова активність підприємців, які охоче розширювали виробництво. В цьому полягає четверта причина японського "економічного дива". Важливо також зазначити, що Інтенсифікація праці в сільському господарстві вивільняла робо­чі руки, необхідні для реалізації,плану в промисловості. В цьому п'ята причина швидких економічних перетворень Японії.

Крім того, японці успішно використовували закордонні дося­гнення в найсучасніших галузях індустрії. Закуповуючи патенти й ліцензії на наукові відкриття, оригінальні технології тощо і вміло пристосовуючи їх до своїх можливостей, вони отримували вели­чезні прибутки. Це — шоста причина. Поза сумнівом, велике зна­чення мало й те, що в Японії не було потреби витрачати великі кошти на оборону. Витрати на "сили самооборони", які лише наприкінці 60-х рр. зросли до 247 тис. військовослужбовців, не перевищували 1% бюджету. В цьому — сьома причина. Але най­головніше багатство країни —- її народ. Упродовж повоєнних років японські трудящі працювали більше часу і значно інтенсив­ніше, ніж у багатьох інших країнах, за досить скромиу винагоро­ду. Й лише наприкінці 80-х рр. заробітна платня японців досягларівня розвинених країн (19,5 долара на годину 1988 р.). Праце­любність і дисциплінованість стали традиційними в японському суспільстві, де мірилом людської гідності є не так багатство, як сумлінне ставлення до праці та навчання. Це — восьма причина.

Дев'яту слід шукати в досить високій ефективністі державно­го регулювання економічного розвитку Японії, високому ступені координації зусиль між державою і приватним бізнесом на стадії вироблення принципових рішень із питань економічного розвит­ку, що полегшувало їхню практичну реалізацію.

Швидкі темпи промислового розвитку змусили японців пере­глянути зовнішньоекономічний курс. До середини 60-х рр: япон­ський уряд здійснював політику обмеження доступу іноземних товарів на внутрішній ринок і сприяння національній буржуазії у вивозі товарів (протекціоністська політика). Але така політика викликала зворотні дії інших країн. Тому, починаючи з 1964 р., японський уряд удався до лібералізації зовнішньої торгівлі. Це — десята причина.

  "Згідно з цим планом Японія мала посісти провідні місця у світі в ряді галузей промисловості, знач­но підвищити якість своїх товарів, налагодити їх випуск у такій кількості, яка дасть змогу одержувати великі прибутки за раху­нок експорту. Щоб реалізувати план, його ініціатори різко ско­ротили податки і ставки банківського кредиту, тобто розміри процентів, що їх сплачують бізнесмени за отриману позику. За­вдяки цьому зросла ділова активність підприємців, які охоче розширювали виробництво.

"Поза сумнівом, велике зна­чення мало й те, що в Японії не було потреби витрачати великі кошти на оборону. Витрати на "сили самооборони", які лише наприкінці 60-х рр. зросли до 247 тис. військовослужбовців, не перевищували 1% бюджету. В цьому — сьома причина. Але най­головніше багатство країни —- її народ." - це напевно найкращий варіант для України скоротити ВИТРАТИ НА СИЛИ ОБОРОНИ і щоб не перевищували витрати в бюджеті більше 1 % 

 Цей варіант Японії є сумнівним в тому плані що Україна нічо неможе випускати свого так як ВИРОБНИЦТВО ЗАБРАВ КИТАЙ !!

Україна тільки може вдосконалюват Ринок Послуг і за рахунок СИСТЕМИ 5/10 У ЯКУ ПРОСТО БУДЕ ВИГІДНО ЇХАТИ БІЗНЕСМЕНАМ ЗІ ВСЬОГО СВІТУ. 

Балашов 5.10 GOOGLE в допомогу !)