Минулого року вдалося здійснити давню мрію – поїхати в Карпати. З родиною ми обрали для відпочинку Синевирське озеро – дивовижної краси природну водойму.
Минулого року вдалося здійснити
давню мрію – поїхати в Карпати. З родиною ми обрали для відпочинку Синевирське
озеро – дивовижної краси природну водойму. Воно – найбільше озеро природного
походження в Українських Карпатах. Розкинулось між горами, серед смерекового
лісу на висоті майже 1000 метрів над рівнем моря, поблизу села Синевирська
Поляна у Міжгірському районі Закарпаття. У цьому селі ми поселилися у садибі
«Синевирське озеро», де нас гостинно зустріли і забезпечили комфортний відпочинок.
До речі, можу поділитися контактним телефоном господарів садиби – 0978045841. (http://zak.rio.ua/mezhgorje/search/otdyh-khobbi/turizm/kotedzh-sinevirske-ozero-42105.html?from=edit ) Зателефонувавши,
можна замовити садибу для відпочинку, а головне – комфортно і недорого,
порівняно з іншими садибами цього села.
Отже,
Синевирське озеро. Воно мене вразило з першої зустрічі.
Серед епітетів, якими щедро
обдаровують Синевирське озеро, провідним, мабуть, є «легендарне». І не
випадково, бо про гірське водне плесо існує дуже багато легенд, більшість з
яких – про трагічне кохання двох молодих людей Сині й Вира. В одній з них
розповідається про те, як багатий пан заборонив своїй дочці Сині зустрічатися з
бідним вівчарем Виром. Кохання дівчини було таким великим, що вона не могла
послухатися батька, хоча знала, що він жорстока людина. Синь таємно
зустрічалася з Виром і ті рідкісні моменти робили їх щасливими. Коли про це
довідався пан, то наказав вбити Вира, бо не бачив іншого способу відвернути
дочку від нього.
Коли
хлопець випасав овець, слуги пана спустили з гори великий камінь, який котився
по схилу і вбив Вира.
Жахлива
вістка шокувала дівчину. Вона прийшла на те місце, де загинув коханий, сіла на
камінь і гірко плакала. Сльози лилися з очей безперестанку. Невідомо скільки
плакала Синь, але з її сліз утворилося ціле озеро, яке затопило усю долину.
Лише камінь посередині плеса залишився незатопленим. Він й сьогодні маленьким
острівцем стоїть на тому самому місті.
Наперекір
трагічним легендам, Синевирське озеро є привабливим куточком природи, де не
один і не два хлопці освідчуються дівчатам в коханні. Багато з них стали щасливими.
Науковці ж кажуть, що плесо утворилося
внаслідок обвалу скель, які перекрили долину гірського потоку. Це трапилося
приблизно 10-11 тис. років тому, а зараз ми маємо нагоду милуватися неповторною
красою водойми з невеликим острівцем посередині
Окрім озера Синевир ми відвідали
Дике озеро, водоспад Білий Звір, Центр бурих ведмедів, здійснили сходження на
гору Озірну, покаталися верхи на конях, ходили по чорницю і гриби…
Протягом двох тижнів ми обійшли
всі околиці Синевирської Поляни. Повертатися з відпустки аж ніяк не хотілося.
Та робота чекала нас. Але цього року ми знову повернемось до Синевирського
озера, щоб знову набратися нових вражень і по-справжньому відпочити. Бо Карпати
– це клас!!!
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.