Власник сторінки
Публіцистично-громадський, аналітично нескорений, літературно відсікаючий друкач.
У наше містечко привезли великий намет книг.
У наше містечко привезли великий намет засипаний книгами. Розташували його у місці - де з часу, коли сонце торкається землі, збирається молодь, аби з горла поподудлити пива.
Це місце у нас дуже гордо називається "Камса". Камса, бо тому що, Камса - це те, у що трансформувався Комсомолець - кінотеатр.
Тож серед Камси натягнули намет. У середині якого - по коліна книг. Над входом - написано: "Книжная ярмарка".
Проявивши цікавість, я зупинився біля входу в намет - гукаю: Ватра Юрія Михальчишина є?! “Нет. А что за Ватра? У нас спрашуют, а мы...?” - виходить один з намету. Я спитав про вік тих, хто питає про Ватру. Чоловік відповів, що приблизно години дві назад підходили два пацана років по 15 -17 і цікавилися цією книгою, і, додає, що така цікавість не поодинока.
У відповідь я чоловіку сказав, що хотів, власне, дізнатися про Ватру у книгарів. Також поцікавився: хто та людина, що подарувала їм скільки книг. “Мы реализаторы” - отримав у відповідь я.
Супер, кажу, а Януковича шедеври у вас є? “Нет”- відповідає.
Потім чоловік розказав, що вони їздять по містам Сходу України з одного міста у інше, як цирк Шапіто. Я запитав, як часто наші люди цікавляться президентськими бестселерами. “Ну, как-бы... пока таких не встречалось. Вы первый” - відповів чоловік.
Раніше, коли вперше оприлюднили президентські гонорари, мені хотілося дізнатися про людину, яка б щиро випромінювала захоплення від творчості Януковича. Нині мені вже стало неприємно навіть думати, що такі можуть знайтись.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.