Московському патріархату загрожує епідемія «Іларіонофангелії»

Іларіон переплюнув свого духовного вчителя патріарха Кирила

У цьому році Україна святкує значиму для християн дату – 1025-річчя хрещення Київської Русі. І на цьому фоні відбуваються дуже цікаві процеси в т.зв. «канонічній» православній церкві Московського патріархату.

До її очільника Сабодана не маю жодних претензій, як до людини, що не здатна нашкодити українському православ’ю.

За нього це роблять відомі всьому народу українофоби та москвофіли: Донецький Іларіон та Одеський Агафангел, які не на життя, а на смерть готові боротися за «благорасположение» московського патріарха.

Згадуються факти дворічної давнини, коли вказані особи розгорнули справжню несамовиту війну з ще живим, цілком легітимним й, на відміну від них самих, шанованим в церковних колах митрополитом Володимиром. Весь інтернет-простір та друковані засоби масової інформації були завалені замовними матеріалами про «неадекватність» митрополита, про те, що він не здатен логічно мислити, й не вміє керувати церквою. На щастя тоді їх план «Барбароса» зазнав краху, але від своїх намірів вони навряд чи відступились.

При цьому поведінка Іларіона і Агафангела в «проросійському векторі» чітко керується «московським попом Кирилом» тому, що останньому не до вподоби нейтральне, а в деяких випадках лояльне ставлення митрополита Володимира та його близького оточення до існування «конкурента» в образі Української православної церкви Київського патріархату.

Невже керівництво держави не розуміє, що віддати церкву Іларіонофангелам – це те ж саме, що подарувати Москві 10 мільйонів виборців з можливістю маніпулювати ними та впливати на будь-які рішення глобального масштабу. Передача їм (вважай – Москві) церкви – це ще гірше, ніж здача труби “Нафтогазу” Кремлю. Принаймні за масштабами та наслідками.

Раніше я вважав, що такими постатями рушать якісь ідеї і принципи, але згодом зрозумів, що їх єдиний бог – Золотий телець, а т.зв. мотор – жага наживи і влади. Слава Богу, в церкві є де поживитися: від бабусь, які несуть останні 10 гривень на «будівництво ВЕЛИЧЕЗНОГО ХРАМУ» до почитаємих Меценатів. З останніми у Іларіонофангелів проблем нема – в їх списку найбагатші особистості: власник «Смарт-Холдингу» Вадим Новинський (статок оцінюється у близько 3 млрд. дол. США), власник концерну «Енерго» і холдингу «Донецьк-Сталь» Віктор Нусенкіс (близько 2,5 млрд. дол. США) зі своїм колегою Юрієм Філатовим та низка слабеньких міліонерів. При цьому вони не цураються брати подаяння на розвиток церкви у свою кишеню.

Іларіон навіть переплюнув у цьому свого духовного вчителя патріарха Кирила, носячи часи за 150 000 євро - в п’ять раз дорожче, ніж в останнього.

Але й на «старуху буває проруха». Нещодавно один з досить наближених до Іларіона людей розповів мені цікаву історію. Так ось, Донецький владиченько, бажаючи примножити свій капітал (напевно він вважає, що чим більше грошів у митрополита, тим краще живеться єпархії J) вирішив вкласти певну суму (за словами цього чоловіка – близько 2 млн. гривень) в сумнівну операцію з сумнівними особами.

Фінал такий – сумнівна особа, такий собі Олексій Шошура затриманий УБЕЗом, грошів нема… Цікаво, що зі слів того ж чоловіка, гроші Шошура взяв не тільки в Іларіона, а й ще в декількох дуже впливових бізнесменів і політиків (кого – не скажу).

Стає питання – чи знає Нусенкіс або Філатов, що їхні гроші на будівництво храмів залишились у кишенях шахрая завдяки жадібності Іларіона? Чи може Кирил благословляє своїх прихвостнів на таку діяльність?

Сумно мені і радісно одночасно.

Сумно за бабусь, яких ошукують під виглядом спасіння душ.

Радісно, оскільки Московська церква такими темпами скоро згниє остаточно і звільнить шлях для розбудови помісної церкви. У той же час, заради справедливості хочу зазначити, що і в католиків, і в Київському патріархаті є такі особи, але про це поговоримо пізніше.

В якості анонсу хочу повідомити, що наступні свої розповіді присвячу гомосексуальним метастазам, які пронизали єпископат УПЦ МП.