Що заслужив Саакашвілі?

Враження після візиту до Грузії

Українські політики, говорячи про необхідні реформи, часто згадують приклад Грузії. Досить популярною в Україні стала книга російської авторки, економіста Лариси Буракової (в перекладі Вахтанга Кіпіані) «Чому Грузії вдалося?». Разом з тим, на останніх парламентських виборах партія Саакашвілі програла, і коаліцію та уряд сформували його запеклі противники. Як наслідок більше 10 членів команди Саакашвілі заарештовані або в розшуку, а Міхо останні місяці президентства шукає гарантій своєї безпеки. Сьогодні з’явилась інформація про початок процедури імпічменту.

То чи насправді грузинам вдалося, і що можемо взяти для України з їх досвіду - я отримав змогу переконатися завдяки тижневому відрядженню до сонячної республіки.

В аеропорту Тбілісі нас зустрів привітний молодий хлопець Давід, на джипі Тойота. Такий у них можна купити за 4-5 тисяч доларів. У нас за 10-15. (Захищаємо вітчизняного виробника «хюндаїв» за рахунок простих автолюбителів). Мої українські колеги одразу почали розпитувати, а чи правда що у вас поліція хабарів не бере? Так, правда. Поліції у нас люди довіряють . Але ви пристебніться, інакше штраф, порядка 200 грн., навіть за пасажира, всюди камери відео фіксації, потім фото пришлють додому і плати…

«Ніяких реформ Саакашвілі не зробив, жодної – це вже чоловік трохи старшого віку Нукзар. – Ось зараз новий уряд прийшов, одразу відчувається що жити стало краще, а раніше всі тієї поліції боялися! І владу всі боялися. Думаєте просто так бізнес мільйони на партію Саакашвілі давав?» - А як же реформа поліції, усі визнають, що хабарів вони більше не беруть? – питаю. – Так, а навіщо їм із зарплатою в рази більшою ніж у решти громадян ще й хабарі брати. Натомість у них елітарна корупція, вони весь великий бізнес під себе підім’яли», – резюмує Нукзар.

Наступного дня їдемо гуляти по Тбілісі. Іраклі – водій – наголошує щоб пасажир пристебнувся. Каже що не хоче платити штраф. Їдемо повз поліцейський відділок. Мій колега питає «а й правда у вас уся поліція в прозорих будівлях тепер розташована? - Так, відповідає Іраклі, зверху усе зі скла, а в підвалах людей катують. Електрикою там мучать, б’ють»…

Щось таке доводилося чути напередодні програних Саакашвілі парламентських виборів. Зараз чуємо майже дослівно від мешканця Грузії.

«Ось зараз влада змінилася, тепер поліція нікого не катує, - розповідає Іраклі. – А раніше просто страх що робилося. - В цей момент хотілося запитати чи Іраклі особисто знає таких людей, яких поліція катувала, чи тільки по російському телебаченню чув, але я стримався. Не став запитувати і про те, як же так за один день ті самі поліцейські стали з садистів просто ангелами. Адже ж не міністр ув’язнених катував, рядові виконавці, напевне.

Іраклі продовжує – «вам теж треба владу змінити. Ось ми усунули банду Саакашвілі, і тепер нормально живемо. А то ж ті бандитів з країни вигнали, і самі бандитами стали. Наприклад, якусь помилку в податковому звіті зробив, і одразу штраф величезний. (Тут варто відзначити, що Іраклі працює перевізником, але неофіційно, податки не платить взагалі). А дороги які, хіба це дороги. Штрафи збирають, а дороги не роблять – скаржиться Іраклі. – У нас в Україні дороги в рази гірші, - говоримо йому, але розуміємо - не вірить.

Загалом Грузія бідна країна. Порівнюючи навіть з Україною. Рівень безробіття досить високий, промисловості практично немає. Завдяки ліберальним реформам зарплати та пенсії зросли в кілька разів, але лишаються все ще досить низькими. Хочеться звісно більше. Але далеко не всі готові працювати в нових умовах.

Що приємно, на полицях багато українських товарів, горілка, цукерки, соки, навіть туалетний папір. На вулицях міст їздять українські «Богдани», також чимало відділень Приватбанку. До українців грузини ставляться добре. Про росіян говорять з сумом. Весь час згадують війну 2008 року. І одностайно прагнуть в НАТО, щоб більше повторилося таких подій як були. Щоправда новий прем’єр-міністр про інтеграцію в НАТО мовчить. Скоріш за все він, на відміну від більшості грузин, орієнтований на Росію

«Коли прийшли російські війська, розповідає Іраклі, вони здивувалися як у нас армія добре забезпечена. Є відео на ютубі, де російські офіцери дивуються які у нас унітази у військових частинах, потім вони їх собі позабирали в Росію. Це ж просто ганьба (важко оцінити правдивість цих фактів, думаю це теж вплив ТБ-пропаганди – авт..). А наші воювали добре. У нас взагалі армія хороша, добре підготовлена. Ми їх 5 чи 6 літаків збили, гелікоптери теж. Оце над трасою в горах (за 5 км від Тбілісі) доти побудовані. Якраз коли ті події були. Тут вже російські танки були. Правда глохли, не їхали… - Відчувається що Іраклі пишається своїм військом. І чомусь зовсім не розуміє що воно при Саакашвілі стало таким.

Їдемо в Кахетію. «Тут є таке озеро гірське, говорить Іраклі, дуже гарно. Там собі Саакашвілі дачу побудував. За які гроші питається? От пройдуть вибори, виберемо нормального президента, порахуємо скільки зарплата Міхо була, скільки дача коштує, і заберемо її в державну власність. А Саакашвілі посадимо. – Нагадаю, це говорить людина, в країні якої ще якихось 10 років тому усім «вори в законі» керували, а закони як такі взагалі не діяли. Оцінити заслугу Саакашвілі в цьому він не може, а до реальних змін настільки звик, що здається що так було завжди.

Розповідає Ніно, грузинка яка трішки більше шанує досягнення реформаторів:  «У нас до Саакашвілі світла не було, газу і води не було. І все з’явилося практично в один день. Про це вже всі забули. Він багато зробив. Наприклад, в школах провели переатестацію вчителів, хто підтвердив рівень знань отримав значне підвищення до зарплати. Ну а ті що ні, лишились незадоволені».

 – Тут зроблю ремарку, незадоволених насправді багато – кілька десятків тисяч поліцейських, яких в один день звільнили і лишили без засобів на існування разом з сім’ями. Чиновники корупціонери, таких теж тисячі. «Вори в законі», і ті хто з ними працював у старій системі. Усіх разом сотні тисяч виходить. Значна частина у в’язниці потрапили. Зараз їх амністують, щоправда. Схоже саме вони стали основою перемоги Іванішвілі на виборах.

Мимоволі задумуєшся – а якщо у нас хтось розпочне реформи і саджатиме корупціонерів, скільки ж їх підніметься проти «політичних переслідувань»? І як зробити так, щоб люди оцінили і підтримали позитивні жорсткі зміни? Саакашвілі багато уваги приділяв пропаганді. Від неї ж потім і постраждав. Люди вірять телевізору, а не тому що бачать у своєму повсякденному житті. І коли опоненти отримали доступ до потужніших (російських) медіа ресурсів Саакашвілі програв. Очевидно, що в Україні ми теж постійно програємо інформаційні війни. Без вирішення цієї проблеми позитивних змін важко очікувати.

«Просто вони зажрались, розповідає Ніно. Так, Саакашвілі зробив дуже багато, але людям не подобається несправедливість яка існує. Повна «уравніловка» в пенсіях. Кричущі випадки в судах. А команда Саакашвілі взагалі зробила державу як свій бізнес. Обіцяних зарплат і пенсій і досі немає, трішки підняли, але це ж копійки».

«Так, знизу корупції немає – розповідає Нукзар – але є «елітарна корупція». Вони все зробили на вищому рівні. Платите податки, а вони їх освоюють. Оці прозорі будинки поліції – так там хтось із своїх скло виробляє, то й відкати платить». (Спростувати це чи підтвердити мені важко. Робив би з цегли, сказали б що там має відкати. Питання наскільки правоохоронні органи за цим слідкують і можуть впливати. При всій неоднозначності оцінки персони Саакашвілі близько 80% громадян довіряють поліції). Розповіді того ж водія Іраклі підтверджують - він вірить, що корупціонера Саакашвілі (як і будь-якого іншого) посадять. Чи вірять в це українці?»

Цікаво, якщо б помаранчеві в Україні зробили хоча б половину реформ, посадили б корупціонерів, яка б піднялась хвиля невдоволених. Адже вони (на відміну від Грузії) мають перевагу і в медіа, і в інших ресурсах. Розумієш, що аби змінилася країна, аби люди оцінили справжні реформи, а не популістичні обіцянки однієї революції на майдані і перемоги політика мало. Потрібно аби революція ще й в людській свідомості відбулася. Можливо якраз поразка помаранчевих і теперішнє правління Януковича допоможе відбутися цій революції в людських головах. І українці зможуть відсіяти зерно від полови.

Закінчити хочу словами того ж Іраклі, який дуже не любить Саакашвілі. «Раніше як було, от я  відкриваю вікно в авто, і кричу ДАІшнику – пішов ти на х**. Так дослівно і кричу. А що, їх ніхто не поважав. Вони зробити нічого не могли, у них авто якісь були там старі жигулі. А зараз вони усі на новеньких їздять, з двигуном 3.0. Зі зброєю. Їх поважають. Та й є за що. Раніше пузаті такі стояли і по 2 ларі випрошували. А зараз усі освічені, добре підготовлені гарні хлопці. Виховані. Вони допоможуть при потребі, просто так нікого не карають. Загалом ми задоволені(!?)»

То чи владося Грузії? Висновки робіть самі.

На завершення трішки статистики

-          У 2011 році в рейтингу Doing business, по простоті й зручності ведення бізнесу Грузія посіла 16 місце зі 183 країн (Україна 145).

-          Компанію будь-якої форми власності можна відкрити протягом 13 (!) хвилин - це норматив. Для цього не обов'язково йти до держорганів, досить звернутися до найближчого відділення банку, де є уповноважений Мін'юстом співробітник.  

-          З 22 видів податків залишилось тільки 6. У майбутньому планується скоротити їх загальну кількість до 4.  Зараз в Грузії діють такі податки: 20% податок на доходи фізичних осіб (планується знизити до 18%), 15% податок на прибуток, 1% податок на майно, 18% ПДВ, акцизний та митний податки. Соціальний податок скасовано взагалі. Це дозволяє грузинським підприємцям витрачати не більше 36% своїх прибутків на сплату коштів у державну казну. Тоді як у їхніх українських колег ця сума може досягати 70% і майже завжди перевищує 50%.

-          Середня зарплата в країні зросла з $30 у 2005-му до $240 у 2009 р.

-          Доходи державного бюджету у 2003 р. становили 933 млн ларі то 2008 р. – 6101 млн ларі. За період президентства Саакашвілі середні темпи зростання ВВП країни досягли 9-12%. З 2003 р. промисловість виросла у 2,46 разу, будівельна галузь – у 5 раз, торгівля – на 600%.

-          Зменшилася кількість міністерств і відомств – з 18 міністерств залишилися 13, з 52 відомств – лише 34, а в решти установах пройшло скорочення персоналу від 40 до 50%. Тому, разом із ДАІ, були практично розформовані всі правоохоронні органи Грузії: загальна чисельність цих структур скоротилася в 2,5 рази – з 63 до 27 тисяч.

-          Було заарештовано близько 200 "ворів у законі", а решта втекли в Росію й Україну, де, як відомо, їм живеться досить комфортно. За словами пересічних жителів Тбілісі, у нічний час можна безпечно пройтися містом, що важко було собі уявити ще 10 років тому. 

-          Після приходу до влади прем’єр-міністра Бідзіна Іванішвілі наприкінці 2012 р, у Грузії було порушено кримінальні справи проти більше 10 колишніх урядовців, зокрема генерального секретаря грузинської пропрезидентської партії «Єдиний національний рух», екс-прем'єра Грузії Вано Мерабішвілі і губернатора Кахеті, екс-міністра охорони здоров'я Зураба Чіаберашвілі. 5 січня міський суд Тбілісі заочно заарештував колишнього міністра юстиції країни Зураба Адеішвілі, який обвинувачується в організації побиття і тортур ув'язнених.

-          у жовтні 2011 року, віце-прем’єр-міністр Сергій Тігіпко хвалив досвід Грузії в проведенні реформ у боротьбі з корупцією, поліпшенні інвестиційного клімату та стверджував, що Україна активно використовує грузинський досвід.

-          У жовтні 2012 року Леонід Кожара заявив що більшість грузинських реформ це міф. Такої ж позиції дотримується нині і президент Віктор Янукович