Вся правда про "жидо-масонский заговор" як вона є

http://fan.lib.ru/e/eskov/text_0180.shtml http://ru.wikipedia.org/wiki/%D2%E5%EE%F0%E8%FF_%E7%E0%E3%EE%E2%EE%F0%E0

Для початку, давайте порівняємо два тексти.

1) Християнство на теренах східних словян ввібрало стільки елементів язичництва, що для позначення цього феномену сучасні вчені навіть вживають термін "двовір"я".

2) Ісус Христос був українцем (білорусом, росіянином) і народився в маленькому містечку на батьківщині автора.

Обидва ці тексти розповідають про одне й те саме, про цілком реальний факт, але перший написаний мовою логіки, а другий - мовою містики. Вони походять від двох способів сприймати світ, але обидва ці способи генеруються мозком. Сказати, що містик живе емоціями - було б перебільшенням.

Містика - це мова простого народу. Я б не сказала, що вона легша чи досконаліша за логіку, але, однозначно, - приємніша.
Христос тут уже не історичний персонаж, а ідея - думка про те, як зробити життя людей кращим. Тому марно розказувати віруючій людині подробиці життя того реального еврея, який жив 2000 років тому, вказувати на помилки чи неточності в біблейських текстах. Ви говорите насправді зовсім не про те, що потрібно й цікаво вашому співрозмовнику.
Проблема сучасного суспільства в тому, що потрібні перекладачі з мови логіки на мову містики. Ну і навпаки.

Чому автор тексту номер 2 пише в такій манері? Йому важливо зафіксувати головне, він ігнорує факти, бо вони для нього нічого не значать, так само як, наприклад, для нас китайські ієрогліфи. Але ми знаємо, що то інша мова, інший спосіб запису інформації. А для людини-містика, так само як і для логіка, різниця надто велика, щоб це збагнути.
Чому автор тексту номер 2 взагалі пише? Після ссср в нас страшний дефіцит текстів мовою містики, якісних текстів з описом актуальних проблем. Людина відчуває в собі певну потребу, бачить цю жагу в інших. Цей біль, ця прогалина в духовному просторі робить з неї пророка, священника, жерця. Вона майже з нуля створює новітню космогонію. Збирає з того, що вціліло.
Якби ссср не було, духовний простір би вільно розвивався, реагуючи на потреби людей. В нас би була певна традиція. Хоч трохи води для спраглого.

А тепер про те, що було в заголовку. З описом цього факту мовою містики ви вже знайомі. Тепер - логіка.

Сучасне суспільство, держава, всі ці складні системи тиснуть на людину. І тягар цей дуже важкий. Проте, зазвичай, більшість людей його не помічають, як мешканці морських глибин не помічають тиску води.
Уявіть собі, що дикун з джунглів і житель розвиненої країни зустрілися. І другому навіть вдалося пояснити першому як він живе. Думаєте дикун позаздрить цивілізованому? Навпаки, він вважатиме його дурнем, який сам себе продав у рабство за непотріб.
Мала дитина адаптується до всього, приймає будь-які правила гри. А що, коли правила гри раптом змінити, як це сталося в нас. Методи адаптації, властиві дитині, давно зникли. Нове просто не сприймається. Тягар чавить людей.
Чесно кажучи, людина біологічно не розрахована на життя в сучасному великому місті. Пересічна людина не розрахована на це психічно. Звідси стреси і маньяки.
Про цю проблему думали і писали ще за сивої давнини, коли цивілізація тільки спиналась на ноги: звідси й міф про згубний плід з дерева ПІЗНАННЯ добра і зла.

Теорія змов. Про що цей міф. З одного боку він символізує інстинктивне бажання людини бути вільною і не витрачати себе в ім"я прогресу. А з іншого - в образній формі розповідає про те, що є такі люди, в яких дуже багато життєвої енергії і ці особи тягнуть людство уперед. Забивають баки більшості, і поки ті не отямилися запихають на наступний щабель прогресу. Куди більшість зовсім не хоче, бо там треба більше знати і вміти.
Ці люди, насправді, можуть ніколи не зустрічатися. Тим більш таємно. Але розділяють одні й ті самі цінності. Однаково реагують на одні й ті самі подразники. Не тому що вони про щось домовилися. А тому що це закладено в їх природі. Природі лідера.

Евреи тут не віросповідання і не національність, вони позначають те саме, що й питання "чё, сильно умный, да?"

Чому міф настільки популярний в нас. Народ не розуміє дій еліти, бо ще не до кінця ознайомився з новими знаннями, які еліта вже засвоїла, хоч і частково. Не встих їх перекласти на мову містики.

Про масонів.
Чому французькі дворяни, з яких це все й почалося, назвалися масонами, тобто в перекладі - каменярами?
Випендрювалися.
Батька Ісуса, якому він допомагав, називають теслею, але... в оригіналі там вжито єврейське слово, яке значить - будівельник. Для Европи тих часів, густо вкритої лісом, будівельник це, звичайно, тесля.
Але яке дерево в Палестині? Чи сучасній, чи часів Ісуса. Там будівельник - це каменяр.
Тобто, французькі дворяни, як освідчені люди свого часу, знали про цю помилку перекладу.
І в назві свого закритого клубу заклали певний принцип: "Ми - як Ісус. Рухаємо прогрес. Перш за все - в духовній площині".

Хвилин через 10 після того як я вперше прочитала за цього будівельника-каменяра, я згадала про вірш Івана Франка "Каменярі"...
Далі було його переосмислення на глибшому рівні через призму вище наведених фактів.