Чим раніше росіяни зрозуміють, що вони не "русскіє", а "россійскіє", тим швидше вилікуються від комплексів неповноцінності
Пам’ятаєте фільм «Іван Васильович
змінює професію», в якому російський цар Іван Грозний питає: «Ви чиїх
будете?» У відповідь на белькотіння «нацмена» він стає більш наполегливим: «Чий
холоп, я питаю?..»
Отже, на рівні психоаналізу
напрошується не втішливий для московитів висновок: русскіє – це не національність, а приналежність до підкорених
верств населення у русів – політичної
еліти Середньовічної України-Руси.
Чому спитаєте, руси не мають жодного відношення до
Росії? – Зверніть увагу на топографічні назви сучасної Росії, де практично немає
географічних назв з коренем рус, лише - Руський
Акташ (Татарстан), Руський Камешкир
(Пензенщина), Русько-Висоцьке
(Ленінградщина) та Руський
(Приморський край).
Натомість в Україні існує 26 населених пунктів, що в своїй назві мають корінь рус. Серед них виокремлюють: 2 - Русиліва, 2 – Русіва,
2 – Руських.
А далі (по одному)
цілий шерег сіл з епітетом руський: Руська
Гута, Руська Долина, Руська Мокра, Руський Мочар, Руське поле, Руські Тишки і
т.ін. Є й Руснів, Русовичі, Русивель,
Русин і Русин Яр.
Така кількість
населених пунктів, що мають у своїй назві корінь рус, зовсім не є
випадковістю. Якщо ми звернемося до
„Правди роської” (до речі, не руської, а
роської – по тексту!) Великого
київського князя Ярослава Мудрого, то дізнаємося, що жителі Київської держави
називалися русинами.
Більше того, ця середньовічна
історична пам’ятка нам повідає, що поняття русин
і слов’янин – характеризують
представників зовсім різних народів. Отже, за версією українця Ярослава
Мудрого, середньовічні русини – це сучасні українці, а слов’яни –
сучасні росіяни.
Для
того, щоб переконатися в цьому, процитуємо „Правду роську” князя Ярослава (за Академічним списком): „ Оубьет моуж моужа, то мьстить братоу брата,
или сынови отца, любо отцю сына, или братоучадоу, любо сетриноу сынови; аще не
боуде кто мьстя, то 40 гривень за голову;
аще боудеть роусинъ, любо гридинъ,
любо коупчина, любо ябетникъ, любо мечникъ, аще (в) изгои боудеть, любо словенинъ, то 40 гривенъ положити за нъ”.
Російський академік Микола Тихомиров у
своїй книзі „Пособие для изучения Русской правды” (Москва, 1953 р.) писав: „Русин –
житель Киевской Руси, так как новгородцы называли Русью именно Киевскую и
прилежащие к ней земли… Словенин –
означал новгородца”.
Отже, підбиваючи підсумки, порівняємо:
4 географічних назви з коренем рус - в
сучасній Росії і 26 аналогічних назв - в сучасній Україні. Звідси і
висновок – руси до росіян не мають жодного відношення. І
чим раніше росіяни зрозуміють, що вони – не русскіє,
а російскіє, тим краще для них самих.
Бо жаба (національні комплекси неповноцінності) задушить їх остаточно.
Що ж стосується етнічного походження
українців, варто було б процитувати відомого російського історика Зінаїду
Рагозіну, яка в 1903 році писала: „Із зовнішністю та одягом цих предків
малоросів (скіфів – В.Б.) ми знайомі головним чином за надзвичайно красивими і
художньо оформленими речами, знайденим в царській могилі поблизу Керчі
(древньої Пантикапеї)...”.
Додамо до цього свідчення римського історика Помпея
Трога (І ст. до н.е.): „Скіфське
плем’я завжди вважалося найдавнішим, хоча між Скіфами і Єгиптянами довго
тривала суперечка про давність
походження...”
Процитуємо цього поважного римлянина і
нагадаємо, що розквіт єгипетської цивілізації відноситься до ІІІ тис. до н.е.
Отже, виходить, стародавні українці-скіфи
є старшими від стародавніх єгиптян, а
Крим ще з часів Боспорського царства був канонічною територією Античної України
- Еллади.
І
якщо додамо, що в усіх словниках латинської мови пишуть, що римляни називали
своїх предків-троянців теукрами (Teucri) – на честь першого
царя Трої Теукра, вимальовується, що
український етнос має щонайменше 5 тисяч років історії…
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.