Вже настільки неперебірливі політтехнологи у приводах для піару, що часом дивуєшся. Скоро, напевне, будуть виходити на вулицю, підтримувати усіх ув’язнених злодіїв без розбору, наліплюючи ярлики політичних в’язнів або постраждалих від «міліцейського свавілля». Так можна домітингуватись до того, що з дому на вулицю буде страшно виходити.
Безперечно, «врадіївські» події сколихнули країну і слід вживати реальних заходів з реформування міліції, але все решта, здається, від «лукавого». Вже політичні ватажки б’ються за приватизації так званого «врадіївського руху», прагнучи заробити побільше політичних дивідендів. Кожен на свій лад намагається піаритись, підхоплюючи будь яку інформацію, де можна говорити про міліцію в негативі. Але зараз, коли таких «свіжих» ганебних фактів не лишилось, починається просто піар-маразм.
Ось, до прикладу, справа Віталія Запорожця, яку сьогодні розглядають у Вищому Адміністративному Суді м.Києва. Цього «народного героя» Броварський міськрайонний суд засудив до 14 років позбавлення волі, інкримінуючи Запорожцю «умисне вбивство» майора міліції Миколи Симоненка.
Судове слідство, яке проходило під головуванням судді Броварського міського суду Тамари Міхієнкової, від самого початку супроводжувалось акціями громадянського протесту «Комітету Визволення Політв’язнів».
Вже тепер, у Києві, до протестів долучилися й інші «горлохвати» із «Свободи», «Чорного комітету» та інших псевдозахисників громадянських свобод.
Спекулюючи на прикладі Врадіївки, проплачені мітингувальники намагаються виправдати дії людини, яка є вбивцею. Байдуже, був то міліціонер, чи звичайна людина, але шановні, невже у нас не залишилось нічого святого, невже ми не християни, адже вбивство – один з найтяжчих гріхів.
Намагання «героїзувати» навіть вбивцю – страшна подія у сенсі її можливого наслідування. Спекулюючи на понятті «безкарності правоохоронців», під радикальними гаслами «Запорожець не має бути ув`язненим – він є Народним Героєм України!», «Зупинімо свавілля в правоохоронних органах!», «Свободу Запорожцю!» горе-протестувальники можуть спровокувати в країні повний анархізм і вседозволеність. Саме такі події увесь світ спостерігав на Туманному Альбіоні у 2011 році. Там теж була помста на фоні конфлікту поліції з емігрантами. Наслідок – палаючий Лондон і шок Європи.
Якщо не зупиняться «придуркуваті» політикани, розхитуючи не тільки систему правоохоронних органів, а й судову систему, ціла країна може опинитись у стані відкритого громадянського протистояння. Згадайте 1905 та 1917 роки, невже хтось бажає спробувати їх відтворити на теренах України сьогодні. Прикладів у світі і нині безліч, коли політична безвідповідальність політиків робить з ще вчора процвітаючих і успішних країн руїну. Погодьтесь, це страшно.