Але думки – думками, а дії – діями, і далеко не кожен «маленький українець» наважиться штурмувати райвідділ міліції задля високої ідеї «Бий ментів!». А якщо детальніше придивитись до облич «штурмовиків», то можна знайти їх виключну схожість з нещодавніми політичними та громадськими активістами, які спеціалізуються на акціях т.зв. «силового впливу», коли замість букви закону починає діяти громадський терор.
Політичний підтекст цієї хвилі протестної активності можна зрозуміти: «свободівці» ніколи не любили теперішню владу, «ударівці» набирають собі рейтинг напередодні президентських, а інші просто заявляють про себе. Серед останніх все частіше почали з’являтись громадські рейдери з «Об’єднання Богдана Хмельницького». Лідер цієї структури Богдан Хмельницький (в миру Майданюк, змінив прізвище щоб приховати своє кримінальне минуле) лише на власному сайті вивісив стільки розповідей про свої подвиги, що, здається, жоден протестний захід не відбувався без його участі. Він і маршрутникам у Київській і Черкаській областях допомагав, і незаконні будівництва у Києві припиняв, і хресну ходу очолював і взагалі, якщо потрібні «силовики» на будь-яку акцію протесту – телефонуйте за номером…тариф 50-200 грн. (в залежності від складності) щогодини на одну людину.
Таких «Хмельницьких» (чи Майданюків) тільки Києву до хріна і трошки більше – всілякі сотники, тисячники та інші. Наймати людей на акції протесту за гроші стало вже гарним моветоном як для влади, так і опозиції. Але ніхто з організаторів акцій не може похвалитись таким букетом криміналу, який тягнеться за Майданюком з часів 90-х років.
Тому нагадаємо читачу історію з однієї статті на сайті «ОРД»: «…А еще был шанс узнать, что Богдан Хмельницкий вовсе не Хмельницкий, а Майданюк. Фамилию он поменял не от одной лишь мании величия, но и чтобы скрыть от общественности факт своего первого посещения СИЗО г. Киева 5 мая 2000 года. Туда он попал при помощи работников Харьковского райотдела милиции г.Киева, обвиняемый по ч. 2 ст.198-2 УК («Придбання або збут майна, завідомо здобутого злочинним шляхом»). Коль скоро мы назвали истинную фамилию новоиспеченного «правозащитника», назовем и «погоняло». Их у Хмельницкого-Майданюка как и фамилий – две: в уголовной среде он известен под кличками «Цима» и «Змей». Причем известен не с хорошей стороны – подставляет корешей, за что однажды получил пулю, а в память об этом – шрам».
Трохи пізніше знаходимо на тому ж сайті ще одну, більш детальну статтю про діяльність Майданюка-Хмельницького. Зокрема: «…Нынешний правозащитник и лидер правозащитной организации имени себя любимого противостоит закону плечом к плечу с рецидивистами, мотавшими срока за тяжкие имущественные преступления с применением оружия, а также с боксерами и активистами из обломков мощного столичного ОПГ «Киселя». Специализация группы, в которую входит Майданюк - кражи и грабежи владельцев престижных авто под заказ клиента. Работу исполняют профессионально, с распределением ролей, с жесткой дисциплиной и конспирацией. Известно несколько случаев, когда члены ОПГ при нападениях открывали огонь, если вдруг жертва оказывала активное сопротивление. Далее отнятые авто отправлялись преимущественно во львовский регион, там на них готовили поддельные документы и продавали. Как правило, стоимость такого автомобиля составляет пятую часть от рыночной цены.
Этим сфера деятельности братвы Майданюка не ограничивается. С большой долей вероятности можно предполагать, что Майданюк и его бригада совершили разбойное нападение на дом жителей Умани, которые незадолго до этого вернулись с заработков из Италии. Майданюк был в близких отношениях с этой семьей. Именно после посещения им друзей-заробитчан произошло нападение на их дом, в результате которого те были избиты и в добавок лишились всего заработанного на чужбине.
«Коллектив» Майданюка спаян не только благодаря материальному интересу. Все члены ОПГ занимаются рукопашным боем и боксом, устраивают стрельбы, у них даже есть некое подобие собственной философии. А большинство членов группы украсило тело татуировкой в виде скорпиона. Штабом бригады помимо офиса правозащитной организации «Объединение имени Богдана Хмельницкого» на ул.Предславинской, 43/2 на Печерске, также является спортзал на улице Васильковской.
З викладеного стає зрозуміло, як на сучасному етапі колишні члени ОЗУ гуртуються в ті ж самі банди, і, прикриваючись громадською діяльністю, продовжують займатись старим ділом на тлі розгулу демократії, потурання прав людини та інших псевдогуманних цінностей. Але одна справа, коли райвідділ міліції штурмує одягнений у маску підліток-«свободівець», який під впливом ідей лідерів партії мріє заробити свій партійний авторитет і колись, як вони, стати нардепом. А інша справа, коли до «атиментовської» хвилі громадської непокори приєднуються всюдисущі захисники громадських прав з «Об’єднання Богдана Хмельницького», які професійно займаються спортом, вміють стріляти і мають за плечима (кожен) неабияке кримінальне минуле. Таким і з міліцією потягатись буде в задоволення, і, з чим чорт не шуткує, ще й захоплять чого…
Так виникає питання, хто і для чого піднімає народ проти міліції та органів влади, тим паче народ з кримінальним минулим? І відповісти на нього повинен кожен, хто чує такого роду призиви.