Святкова
хода у 1025-у річницю хрещення України-Руси, від Володимирського собору
до пам’ятника князю Володимиру, як і щороку, пройшла на славу. Мені
здалося, що людей було трохи менше, ніж у минулі роки, але тисяч 15-20,
мабуть, було.Як завжди, усміхнені, радісні, вбрані у святкове люди.
Дуже багато вишиванок. Все дуже спокійно, гречно, впевнено. Міліції у
формі - мінімум.
- Усіх нас зібрав тут патріарх Кіріл, - жартома
сказав мені знайомий. - Мусимо дякувати йому за об’єднання українських
православних.
І справді - без Кирила нічого цього не було б. Я
переконана, що 99% учасників ходи - щиро віруючі люди. Але для того, щоб
вони цього дня не просто помолилися вдома чи поставили свічку у церкві,
а приїхали до Києва (а кияни - вийшли з домів і взяли участь у ході)
потрібен подразник в особі Гундяєва. Щороку він приїздить до нас під
посиленою охороною пропагувати "русскій мір" для тих, кого пускають за
запрошеннями - і щороку українці мирно, лагідно і майже без політики
показують йому кілометрову дулю.
Так, майже без політики. Тільки свободівці у проміжках між духовним співом заряджали "Слава Україні!" та "Україна понад усе".
Спека
була просто неймовірна. На Володимирській гірці люди сідали у тінь на
травичку і слухали з гучномовців молебень до святого рівноапостольного
князя. Після служби Патріарх у проповіді казав, що свято хрещення
України-Руси має дві характерні риси: по-перше, його святкує і держава, і
церква, по-друге, його святкують абсолютно всі християнські церкви.
"Вчора московський патріархат провів на цьому місці молебень для наших
високоповажних можновладців та гостей, а сьогодні тут відбувся молебень
для українського народу", - сказав він (вся Володимирська гірка на цьому
місці влаштувала шалені оплески). Ще Патріарх казав, що не за горами
вже той час, коли українські православні церкви об’єднаються в єдину
помісну православну церкву. Але держава не може зробити це об’єднання,
це повинні зробити ми, люди, подолавши ворожнечу.
Гідний захід, одним словом. Гарна зустріч і гідне поводження.
Решта - на фото.
Прикол на вулиці Володимирській, сфотографований по дорозі
Початок ходи. Улюблені ракурси з паркану...
Гасла
"Ходячий гучномовець"
Фото "на брудершафт". Панотче, скинете моє фото на паркані? o.bilozerska(собака)gmail.com
Свободівець Ігор Домбровський з родиною
"Київський Патріархат - Помісна Церква. Святійший Філарет - наш Патріарх". І Патріарх у кадр потрапив (зліва внизу)
Ще
кадр з Патріархом Філаретом. Йому зараз 84 роки, у таку спеку витримати
ходу від початку до кінця, ще й потім служити і читати проповідь - це
подвиг.
Багато учасників ходи постійно намагалися її знімати, але з натовпу це важко...
Леопольд Ященко, керівник хору "Гомін", грав на Володимирській на сопілці. "Слава Леопольду Ященку!" - крикнув хтось.
Будівлю СБУ обтягнули кіперною стрічкою. Але всі ходили під нею, бо інакше не пройдеш.
А це я нарешті обігнала колону і сфотографувала її початок.
Зараз підуть фото, де практично вся хода потрапила у кадр...
Патріарх Філарет і політики - Яценюк та інші
Свободівський прапор у хвості колони
Нардеп-свободівець Юрко Сиротюк з молодшим сином Ромчиком. Просто попалися мені у натовпі. А Тягнибока сьогодні немає у Києві.
Це, якщо не помиляюся, отець диякон. З оселедцем
Почався
молебень біля пам’ятника святому рівноапостольному князю Володимиру.
Щоб туди потрапити, довелося спускатися просто по схилу...
Молебень очолив Патріарх Філарет
Люди стояли і сиділи просто на траві