Що робити з Василем Любарцем

Не можна так ігнорувати Закон...

Вчора прочитав статтю В.Василенка на сайті «Народний Кореспондент» під назвою «Ще раз про організатора «Врадіївської ходи» Василя Любарця.., або щодо проблеми подвійного громадянства».

Дійсно, питання подвійного громадянства, а не Любарця, дуже актуальне. І вимагає негайного вирішення. Так далі тривати не може.

На мою думку, конче необхідно ліквідувати той стан, за якого виникають можливості безкарно мати крім українського ще й один, два, а то й безмірну кількість паспортів інших держав.

До сих пір українське громадянство має колишній «найуспішніший» українських прем'єр Павло Лазаренко, що обікрав Україну на сотні мільйонів доларів, який ще за часів свого прем'єрства примудрився отримати паспорт громадянина Панами як бізнесмен.

Це підтвердив у січні поточного року його адвокат Віктор Чевгуз:

«У Павла Лазаренка завжди залишається ще один паспорт, адже він – громадянин Панами. Правда, я не зовсім розумію юридичну природу того паспорта. Він займався там бізнесом і, за панамськими законами, мав право на громадянство».

Є надія, але невелика, що депутати Верховної Ради, оцінивши ситуацію, серйозно підійдуть до проекту Закону                       № 2616а від 19.07.2013 р, внесеного народним депутатом, членом фракції ВО «Свобода» Ю.Сиротюком, «Про внесення змін до Закону України «Про громадянство України» (щодо акту автоматичної добровільної відмови від громадянства України)».

В проекті Сиротюка пропонується встановити норму, згідно з якою, «добровільне набуття громадянином України   громадянства іншої держави означає автоматичну відмову від громадянства України з моменту набуття такою особою громадянства іншої держави.

Добровільним набуттям громадянства іншої держави вважаються всі випадки, коли громадянин України для  набуття громадянства іншої держави повинен був звертатися із заявою чи клопотанням про таке набуття відповідно до порядку, встановленого національним законодавством держави, громадянство якої набуто».  

У пояснювальній записці до свого законопроекту Ю.Сиротюк так обґрунтував необхідність внесення змін до Закону України «Про громадянство України»:

«Особи з подвійним громадянством завжди стоять перед альтернативою: обов’язки якої держави необхідно виконувати, а якої не виконувати. І, зіштовхуючись з необхідністю обирати, такі особи, як правило, не виконують обов’язків громадян однієї держави, звертаючись за захистом до іншої держави і навпаки.

Біпатризм дозволяє особам з подвійним громадянством в одній державі діяти, не зважаючи на вимоги закону, навіть не зупиняючись перед можливістю притягнення до кримінальної відповідальності.

За умов низької правової культури, біпатризм не лише стимулює безвідповідальність, але й послаблює регулюючі функції вітчизняного законодавства. Множинне громадянство демобілізує суспільство, гальмує процес формування спільних цінностей, пріоритетів розвитку та, відповідно, – єдності народу. Таким чином, на цьому етапі розвитку, інститут подвійного громадянства в Україні призводить до гальмування розвитку всіх сфер діяльності суспільства».

Мабуть Ю.Сиротюк виявився досить прозорливим, щодо зухвалості окремих осіб, які мають подвійне громадянство.

Бо як ще можна оцінювати заяву організатора «Врадіївської ходи» В. Любарця 2 серпня поточного року під час прес-конференції у Києві:

«Я громадянин України і я громадянин США. Закон України забороняє це? Хай забороняє!».

Гнати таких Любарців треба з України! І позбавити українського громадянства як особу, що має всупереч Конституції України інше громадянство.

Нехай в США організує продовження акції «Окупуй Волл-Стріт», а на постанову американського суду, або вимогу американської поліції припинити акцію відповість на прес-конференції «Закон США забороняє це? Хай забороняє!».

Подивимося, яке покарання він отримає.

Він же не дарма вивчав в США свободу…