Сліпому Віктору Морозу

Не буду розповідати про те, як група сліпих давала опис слона. Хто не знайомий із цією байкою, знайде у Інтернеті.

У великому, глобальному світі виявилась чимала прогалина у інформації про Сінгапур. Її просто немає!!!!!!!!!!!

Є дозовані думки і судження диктатора Лі Куан Ю та його поплічників, котрі попадають і до нас із шпальт державних, чи контрольованих сінгапурським ГЕСТАПО сінгапурських ЗМІ.

Відомий автор В. Мороз сприйняв вказану інформацію як чистісіньку правду! Не буду розповідати про те, як група сліпих давала опис слона. Хто не знайомий із цією байкою, знайде у Інтернеті.

Так ось: шановний автор якраз дав описання слонового хобота як шланга. Згідно із східною притчею. Як вказане проілюструвати?

Пропоную подивитися на його коментар мого коментаря.

«Досвід Сінгапуру не найгірший приклад, запевняю Вас. Так, реформи Лі Куан Ю провадилися досить жорсткими методами. Але їхні результати були спрямовані не на збагачення олігархів, а на підвищення життєвого рівня людей».

Іще раз пропоную вказаному автору ознайомитися із найуспішнішими реформами Муссоліні і Гітлера, та й про наполеоновські не завадить прочитати. Ви думаєте йому було просто за 5 років заручитися підтримкою суспільства щоби «вирости» із 1-го консула до імператора Франції?

30 років всі західні інвестори змагались у капітальних вкладеннях у сінгапурське «диво» задля побудови там щось на кшталт «шведського соціалізму»? Звідкіля гроші, пане Мороз?

«Це не виправдовує, а лише пояснює проблему. І не забуваймо, що країна піднімалася із третього світу. Принаймні, концтаборів у Сінгапурі не було, як не було політв`язнів».

І досі у Сінгапурі смертна кара за політичну діяльність!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

Про що Ви кажете? Ви хоча би про тонтон-макутів сінгапурського «розливу» чули?

Навіщо концтабори, якщо є смертна кара, та й в’язниці не пустують!

«Досвід Муссоліні й Гітлера (до цього можна сміливо додати досвід країни Сталіна 30-их років минулого століття) нічого не спростовує із сказаного. Більше того: це лише доповнює думку, що при бажанні вищого керівництва досягти загальнонаціонального успіху можна дуже швидко. Інше питання - куди цей успіх було спрямовано. Якщо у Лі Кван Ю все пішло на подальший розвиток промисловості, інфраструктури, культури, освіти, охорони здоров`я, туризму, то названі європейські диктатори спрямували економічні успіхи в мілітарну справу, претендуючи на світову гегемонію».

Армія 5-тимільйонного міста-держави Сінгапуру за озброєнням і боєздатністю може легко окупувати Україну! Хоча би це відомо Вам, пане Мороз?

Навіщо цій мікроскопічній державі таке військо? Чим диктатор Лі відрізняється від Сталіна, Муссоліні і Гітлера у питанні війська і штурмових загонів, тільки від зовнішнього вигляду та слави котрих у сінгапурця калатає серце і підвищується тиск!

Як не дивно, у кожній епосі знаходяться щасливі раби у клітці. Тільки чомусь освічена молодь «драпанула» із сінгапурського раю! Добре, що навколо є дуже бідні країни, із яких диктатор (це у його книзі!) вербував таланти.

«Але якщо Вам особисто хочеться, щоб українцям і далі платили 4-5% із собівартості продукції, коли на Заході платять 40-60%, то це інша справа. Очевидно Ви особисто в цьому зацікавлені».

Не зацікавлений жити у країні «другого світу»! Але й у фашистській корпоративній державі жити теж не бажаю. Як не бажаю «такого щастя» і молоді.

Чверть століття тому Хазанов рекомендував все читати поміж строк. Вчиться і Ви!