Ветерани чевоної армії

Мені на моїй роботі, моя колега розповіла історію: (з її слів)

Мені на моїй роботі,   моя колега розповіла історію: (з її слів)

Вона перебуваючи в кафе,  бачила незнайомого їй літнього чоловіка,  на  грудях якого висіли нагороди, і він був за описом ветераном війни.  Цей чоловік підходив до столиків в кафе від яких вже відійшли люди, і брав недоїдки зі столу, так щоб ніхто це не побачив.  Вона навіть хотіла щось сама йому купити, але не зробила це, щоб його не принижувати, адже він намагався щоб те що він бере недоїдки ніхто не бачив. У нас між співробітниками навіть виникла дискусія з цего приводу. Наприклад один мій колега сказав що це таке погане відношення нашої влади до таких людей.  Я сказав що це пов’язано з тим що країна наша бідна і всім забезпечити достойне існування ну дійсно не може.

Пройшов деякий час, я про цю розмову почав забувати, але з часом для себе нагадав цю розповідь, і почав про це думати. У мене виникли декілька думок і питань про які я хочу написати.

Скажу спочатку кілька слів про свої погляди: політикою я не займаюсь і не дуже нею цікавлюсь, я  зовсім не є Українським націоналістом  скоріше навпаки, мої погляди є скоріше ліберальні праві, я ненавиджу соціалістичну (комуністичну) ідеї, у мене ніякого жулю за минулим  життям за союзу нема, і я вважаю що єдиний шлях для нашої країни це «західний вибір»  розвиток капіталістичних відносин, лібералізм в економіці, демократія і верховенство права, з обмеженням виборчого права для громадян за матеріальним станом.

Літнього чоловіка я особисто не бачив і не знаю але давайте спробуємо визначитись: він ветеран другої світової війни (а не ряжаний пройдисвіт який надів медалі щоб отримувати якісь привілеї),  який пройшов всю війну (ну можливо не всю а з 1943 року наприклад , бо тих хто починав воювати в 41 в живих залишилось досить мало, а дожили до наших днів взагалі одиниці). 

Питання перше: Як повинна відноситись до такої людина наша сучасна держава, тобто Україна?

Він очевидно воював на стороні червоної армії, за СРСР, за радянську владу, за Комуністичну партію, за Сталіна, за соціалістичний устій.  Проти німецьких загарбників.  Що ми маємо зараз на 2013р?  Червоної армії не існує, є збройні сили України (якщо їх ще можна назвати збройними силами)  Як ця червона армія проявила себе по відношенню до жителів України у часи її існування?  Так багато жителів України були її членами, хтось на добровільних засадах, когось  добровільно примусово призвали в її ради.  Вона захистила Україну від німецьких загарбників, можливо скажете ви, так дійсно не буду сперечатись. Але була і друга і сторона медалі, червона армія у роки голодомору охороняла склади с харчами які представники радянської влади відібрали в українських селян, і вивозили на продаж за кордон. Селяни вмирали з голоду, а коли намагалися підійти до складів отримували - ні не зерно, а пулі з рушниць та кулеметів червоноармійців.  Були і інші епізоди діяльності червоної армії їх багато, це і терор який вони влаштовували на західній Україні на окупованих районах, та і багато іншого.  Як сучасна Україна повинна відноситись до червоної армії, і чим вона краща за німецьких загарбників?  На мій погляд червона армія - це злочинна організація по відношенню до Українського народу, і вона ні чим не краща німецької армії, для мене це очевидно.  Тоді виникає наступне питання:  Якщо червона армія злочинна організація то як ставитись  до її рядових членів, звичайних солдат, які воювали,  виконували ну хай злочинні але накази, ризикували життям і здоров’ям і дожили до наших днів?

Я хочу почути ваші думки по цій темі.

Р.S. в написаному тексті я висловлював власні думки і роздуми, нікого образити я не хотів.