Забути Юлю!

Зрадників зневажають навіть ті, кому вони стали у пригоді...

Зробити це можна лише шляхом об’єднання опозиційних сил, незалежно від можливих політичних і ідеологічних відмінностей, навколо принципів єдності, порозуміння, взаємодопомоги, рівноправ’я, чесності та безумовної згоди щодо питання вибору шляхів визволення Юлії Тимошенко.

Але нажаль маємо те, що маємо…

З тих пір, як ВО «Батьківщина» почала співпрацювати з Арсенієм Яценюком, питання визволення Юлії Тимошенко та її майбутнього президенства стала замовчуватись. Стає зрозумілим, що Юлія стала зайвою в трійці Кличко, Яценюк, Тягнибок. Дуже дивно, але до трійки лідерів не входить, власне, представник партії «Батьківщина».

Як і під час виборчої кампанії-2012, так і після обрання на посаду голови політичної ради ВО «Батьківщина» Арсеній Яценюк за допомогою своїх партнерів по «Фронту змін» здійснює захоплення обласних організацій ВО «Батьківщина». Так в період виборчої кампанії-2012 в більшості областей були зміщені від керування обласними виборчими штабами «Об’єднаної опозиції» представники ВО «Батьківщина» та замінені представниками «Фронту змін». На сьогодні екс-«фронтовиками» здійснюються рейдерські захоплення Миколаївської та Полтавської організацій ВО «Батьківщина». На черзі стоять захоплення Кримської, Хмельницької, Черкаської, Рівненської та Київської обласних організацій ВО «Батьківщина».

Від посад в парламентській фракції «Батьківщина» відсторонені віддані Юлії Тимошенко політики – Іван Кириленко, Андрій Кожем’якін, Микола Томенко. Такі відомі БЮТівці, як Андрій Шкіль, Сергій Терьохін, Сергій Міщенко, Олександр Рябека, Юрій Трегубов та  Євген Шаго не отримали місць в «прохідному» списку на парламентських виборах-2012. Замість цього до парламенту пройшли бізнесмени близькі до Арсенія Яценюка.

Завдяки нездорової любові Арсенія до «легких» грошей, до парламенту прийшли безпринципні Іуди, зрадники ідеалів Юлії Тимошенко, що продалися та стали «тушками», це – батько та син – Табалови, Віталій Немилостивий, Роман Стаднійчук, Ігор Скосар, Олег Канівець, Володимир Купчак та В’ячеслав Кутовий.

Арсеній вибрав досить брудний шлях приходу до президенства – об’єднатися та очолити ВО «Батьківщина» (насправді захватити), що за роки існування створила потужну матеріально-технічну базу в більшості регіонах України та має велику електоральну підтримку, призначити підконтрольних собі людей на керівні посади в усіх обласних організаціях ВО «Батьківщина» (для повного контролю над делегатами майбутнього з’їзду партії щодо питання обрання єдиного від опозиції кандидата в президенти України), уявно боротися за визволення Юлії Тимошенко та стати єдиним альтернативним кандидатом в президенти від ВО «Батьківщина».

Опозиція під керівництвом Яценюка так і не створила слідчу комісію Верховної Ради, яка б зайнялася розслідуванням у справі екс-прем'єра. На позачерговій сесії, що відбулася 31 січня 2013 року, рішення про її створення не прийняли, хоча 150 необхідних для цього голосів було. Натомість була проігнорована позиція та призив Юлії Тимошенко до соратників не визнавати легітимності нового парламенту і відмовитися від ділення керівних посад в комітетах - мандати не здали, а керівні посади в комітетах перед новим роком поділили.

Останнім часом в лавах парламентської фракції та партійних структурах розвивається дуже конфліктна ситуація. Арсеній слухає тільки себе та своїх спонсорів, на засіданнях фракції віддані особисто Юлії Тимошенко депутати не отримують права голосу, відсутня командна робота, рішення приймаються одноособово Арсенієм. Ще коли Арсеній став головою Верховної Ради, то він заходив на фракцію "НУНС" і поводився так: "що я тут роблю, хто ви такі?" У нього така позиція – дивитися на своїх звисока, мовляв, я геній. Він на інших не зважає. Він використовує депутатів зі своєї фракції для досягнення своєї головної мети – стати Президентом.

На сьогодні визволення Юлії Тимошенко є дуже незручним чинником в майбутній кар’єрі Яценюка. Безумовно, з його сторони йде боротьба за визволення Юлії, але це боротьба уявна. Це невигідно насамперед йому, як майбутньому кандидату в президенти та його партнерам та спонсорам, котрі не мають с Тимошенко нічого спільного. Також, у тому разі, якщо Тимошенко до президентських виборів не буде звільнена від покарання, однією із основних обіцянок Яценюка, як втім і під час виборчої кампанії-2012, стане її звільнення.

Сьогодення потребує притягнення Арсенія Яценюка до відповідальності, за свою деструктивну діяльність та захоплення ВО «Батьківщина»,  перед українським народом та виборцями, що віддали свої голоси за політичну силу Юлії Тимошенко – ВО «Батьківщина»!