«Митну війну» програно. Україна – «однією ногою в Митному союзі»?..

28 серпня 2013, 13:43
Власник сторінки
Голова Всеукраїнської профспілки «Народна солідарність». Заступник голови Громадського об’єднання «Українська справа».
0
«Митну війну» програно. Україна – «однією ногою в Митному союзі»?..

Замість де-юре неіснуючої організації «Митний Союз», Україна приєднається до «окремих угод», котрі наповнюють конкретним змістом його діяльність


І не тому, що б я любив Фірташа: Фірташа я абсолютно не люблю. Проте, заяви, які звучали на той час від очільника уряду «держави Україна» Ніколая Азірова, про те, що нібито уся «війна» - це його (Фірташа) «приватні проблеми» були від початку до кінця очевидною дурницею, але ж на початку - очевидною не для всіх. Аналогічні «приватні проблеми» виникли, приблизно водночас, і в Пінчука, і в Тарути, і в Порошенка (в любові до котрого мене точно вже ніхто не звинуватить з огляду на ініційовані нами в І-неті кампанії проти зміни мови етикеток на кондвиробах фірми «Рошен», проти українофобства в належному на той час Порошенкові журналу «Корреспондент» і, нарешті, проти домовленого з Януковичем висування «Петі» у мери Києва від імені «об’єднаної опозиції та усіх киян»).

Справа проста: раз останнім часом ПРАКТИЧНО УСЕ на Україні належить якому-небудь олігарху, то будь-яка «економічна війна» проти України є, водночас, і «приватною проблемою» одного або кількох із них. В даному разі – тих, хто мав нещастя побудувати частину свого бізнесу на експорті чого-небудь до РФ.

«Війна», слід сказати, була досить дивна: московська митниця забльоковує «по всьому периметрі» поставку з України практично будь-яких товарів, вустами віце-прем’єра Ігора Шувалова і радника президента Сєргєя Глазьєва прямим текстом пояснює «що тут до чого», шоколад плавиться, сир пропадає, виробникам усякого роду техніки та труб напів-державними ж їхніми «суміжниками» в РФ просто нараховуються «неустойки» за зрив ними термінів поставок, Европейський Союз скликає (за ініціятивою Швеції) з цього приводу спеціальне засідання своїх міністрів закордонних справ (тобто, фактично, «Европейського Уряду»), проводить термінові слухання в Европарляменті і лише уряд держави Україна НЕ ПІДПРИЙМАЄ НІЧОГО, пояснюючи все «неуважністю окремих експортерів до вимог російських митників».


За таких умов єдиною «адекватною дією» справді було «інформування населення» країни про номери під штрих-кодами товарів виробництва РФ: ну мали ж ми робити БОДАЙ ЩОСЬ, коли уряд держави, яка нібито представляє і захищає на міжнародному рівні наші інтереси та права «не бачить впритул» те, чого не бачити просто неможливо?..


Яка ж «ціна питання»?.. – Фактично, приєднання України до «мутного союзу», що діє, насправді, в рамцях організації з назвою Евразійський Економічний Союз. Тільки, формально, НАЧЕБТО НЕ ДО САМОГО «СОЮЗУ», а до «окремих угод», які, власне, і визначають його реальне функціонування. Тобто, «те саме, але під иншою назвою». 

Який же підсумок?..

1. «Митна війна» Москви супроти України, по-перше, не ЗАКІНЧЕНА, а лише ЗМЕНШЕНА ЇЇ ІНТЕНСИВНІСТЬ, та й то НЕ ДЛЯ ВСІХ: вагони у Брянську як стояли, так і стоять, порошенківська «кондитерка» продовжує псуватися і т.д. І відновитися у більш широкому обсязі вона може АБСОЛЮТНО БУДЬ-КОЛИ: в прямому сенсі за кількадесят хвилин, необхідних для того, аби митні пости знов отримали та прийняли до виконання команду здійснювати «тщатєльний досмотр», благо - тренінг проведено і що ця команда на практиці означає буде вже всім «на автоматі» зрозуміло.

2. ЕС, звичайно ж, має дуже зрадіти такому нашому «щирому партнерству»: ми ж на їхні товари жодних «бар’єрів» не запроваджуємо, просто «сертифікуємо» їх за національними стандартами Російської Федерації і т. д. А так – у нас із ними буде «глібока ЗВТ», не гірше, аніж із Туреччиною…

3. Поменше купувати всього московського (дві перші цифри під штрих-кордом – 46…), «позитивно впливаючи», таким чином на загальний міждержавний платіжний бплянс – ПРОДОВЖУЄ ЛИШАТИСЯ МАЙЖЕ ЄДИНИМ (і точно – найпростішим), ЩО МОЖЕ ЗРОБИТИ КОЖЕН «РЯДОВИЙ» ГРОМАДЯНИН, у часі, коли уряд, що мав би дбати про нас, насправді-то дбає саме (і лише!) про ту саму Москву, котра «нам на шию» (чи голову) його любо наставила. 

Або остається сподіватись на Швецію...

PS "Ви будете довго сміятись", але вже після написання мною цього бльоґ-посту з’ясувалося, що на наступний день після повернення Азірова з Москви до Києва (тобто СЬОГОДНІ, 28.08.13, якраз, мабуть, у момент, коли він розповідав на засіданні уряду про «окремі угоди в рамцях МС»), Евразійський Економічний Союз повідомив про запровадження проти України чергових нових митних санкцій – цього разу щодо українських продуцентів порцеляни…

Для приєднання до бойкотної акції - тисніть на малюнок нижче:


Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.
РОЗДІЛ: Пользователи
ТЕГИ: Азаров,бойкот,митна війна
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.