Коментар до статті К. Журавльової

Якщо це правда про 20 млн. доларів Порошенка у якості підкупу Н. Солейко, то це погана правда

Якщо це правда, те що пише К. Журавльова про гуляння на Вінниччині таких грошей за продаж своєї репутації та інтересів виборців, то це погана правда (http://www.ua-reporter.com/content/140048).

Що б не кричали місцеві політикани, які піклуються не про рідне місто, а про свої корисливі інтереси, Вінниця змінюється на краще і змінюється атмосфера у ній. Це вже не то болото, де голосували, як скажуть «поважні» люди. Тут є своя думка, яку мізерними добавками до зарплатні у державних установах не зміниш. Так само, як і криками у мегафон та 50-ма гривнями за участь у мітингу.

Є переконливі дані, що на 11-му окрузі переможе представник від об’єднаної опозиції – тобто у Н. Солейко є більш, ніж реальні шанси. Така перемога на виборах була б відображенням незадоволеності людей своїм життям у цій країні, але ніяк не позитивною оцінкою діяльності вінницьких осередків «Батьківщини», «УДАРу» чи «Свободи».

Такий стан речей знають місцеві партійці і впливові напів-місцеві та напів-київські багатії. Тому цілком закономірною  для аморальних людей буде спроба купити те, що не вдається отримати чесно. Невже П. Порошенко хоче через аморальний зговір з Солейко та Щербаківською купити виграш на перевиборах у Вінниці для свого нічим не відомого (крім прізвища) сина.

А де ж тоді думка інших вінницьких опозиціонерів, де упереджувальна реакція влади, яка «прославила» Вінницю звинуваченнями у фальсифікації виборів.

Невже нас знову примітивно «перелюблять». Тоді хоч побудуйте ще якийсь фонтан, чи фабрику, але вже в районі Вишеньки, де живуть Ваші виборці.