У Львові проти війни у Сирії

В неділю у Львові пікетували активісти ГО «СПАС» та львівського УНСО проти військової інтервенції у Сирію. Додаткова увага учасниками акції приверталася до боєздатності української армії.

В неділю у Львові пікетували активісти ГО «СПАС» та львівського УНСО проти військової інтервенції у Сирію. Додаткова увага учасниками акції приверталася до боєздатності української армії. Пікет проходив під будівлею колишнього військкомату Галицького району Львова.

Громадські активісти демонстрували плакат, роздавали листівки, розказували перехожим про мету своєї акції. Пікет проходив з 13:00, і тривав трохи більше за півгодини. Самі учасники на знак причетності тематики заходу до збройних сил, були в камуфльованій одежі.

Будівля колишнього військкомату ще менш ніж 5 років назад приймала у себе майбутніх захисників Вітчизни. Колись, за один призов сюди з’являлося 20 тисяч осіб призовного віку для проходження строкової служби. Зараз будівля пустує. Військових з усіх військкоматів поселили у Львові в одну будівлю, яка планувалася колись під космічний вузол зв’язку. Отож, щоб знищити мобілізаційний центр усіх 6 районів Львова достатньо кинути лише одну бомбу.

Як можна скорочувати кафедру аеромобільних військ? Як можна переносити штаб зі Львова в Рівне? Як можна ліквідовувати снарядні, патронні, порохові  заводи?

Тотальне скорочення армії, витрат на армію та на її озброєння і вишкіл, скорочення військових навчальних закладів – все це поставило українські збройні сили у жалюгідне становище. Програми військового резерву вже 6 років практично не фінансуються. А як, перепрошую бути військовому комісаріату, якщо там лише 6 військових? З них один лише займається офіцерами і не в стані буде навіть фізично всіх обдзвонити. А хто мобілізується, якщо призови відміняють, окрім як у внутрішні та залізничні війська. Це добре, на думку матерів, коли строкової служби більше не існуватиме. Але хто захистить тоді свою матір, близьких, родичів, Вітчизну?

Контрактна армія у світі, виправдала себе лише у США, з її велетенським боргом перед кредитною системою та лідерів європейського мікротуризму, таких як Хорватія та Латвія, де армія годиться скорше для парадів.

Сирія, це той останній приклад, який демонструє нам – колективної безпеки у світі більше не існує! Сьогодні готуються бомбардувати Сирію, а завтра можуть нас! І покладатися можна лише на самого себе.

Коли мені кажуть, що Сирія є далеко від України. Я нагадую, що газопровід з Катару через Сирію і Турцію у Європу, який буде збудовано після падіння законної влади Асада. Залишить без роботи українську газотранспортну систему, а наш бюджет відповідно без надходжень.

Коли мені кажуть, що військова доктрина не передбачає вірогідних супротивників. Мені залишається відповісти, що доктрина Сирії також не передбачала масштабної іноземної інтервенції. А сусідні країни Ізраїль, Ліван та Турція уже давно були достатньо прогнозовані. Коли мені кажуть, що Україна немає статусу світового ігрока. То я відповідаю, що вівця завжди буде вівцею, поки не змінить своє мислення та не подолає стереотипи.

Перехожі підтримували та розуміли нас. Нас зрозуміли у Львові, сподіваюсь нас зрозуміють і у всій Україні. І що до нас дослухається і українська влада!

Дякую за участь в пікеті всім активістам СПАСу і членам УНСО, та всім небайдужим львів’янам!