Лист нач. освіти м. Рубіжне Луг. обл.

Добра пора, шановна пані Обаполенко!

Сокирка Андрій Олександрович.
Громадське звернення до начальника освіти м. Рубіжне Обаполенко О.В.
Добра пора, шановна пані Обаполенко! Дякую Вам за відповідь на моє звернення від 15.08.13.! Мені, на щастя, у ньому нічого коментувати. Бо Ви у своїй відповіді мовчки скопіювали закон. Це добре. Та було б ще краще, коли б Ви зі своїми підлеглими дотримувалися його. Проте, перейду відразу до конкретного питання, з якого Ви довідаєтеся, як саме ігнорується закон. Нині у рубіжанських школах (зокрема №10) ситуація така, що керівництво школи вдається до психологічного тиску на дітей, вимагаючи від них (прошу звернути увагу, тиснуть і вимагають від дітей) носити якусь шкільну уніформу. Це відбувається у вигляді шантажу: або форма, або геть зі школи. Стандарти форми, приміром мені, досі невідомі. Проте із вуст керівництва школи лунає лише те, що нібито ця форма має бути біло-чорного кольору. Але фактично, претензії дітям надходять до виду тканини та моделі покрову. Скажімо на джинс будь-якого кольору - табу. Тож дайте відповідь: на яких конкретно нормативних актах ґрунтуються такі забаганки Ваших підлеглих? І головне. Безумовно, що потуги освітян щодо учнівської форми, спрямовані на побудову нормального психологічного клімату серед дитячого колективу. Тобто це спроби накласти хоч якийсь грим на прірву, яка утворилась між соціальними прошарками теперішнього суспільства. Проте, питання також і ось у чому. Обійшовши у школі класні кімнати, у вічі миттєво кидається різниця. Бо є класні кімнати, у яких меблі (стільці, парти) не пошкоджують одяг учням лише тим, які одягнені у товстелезний джинс. І, сидячи за такими меблями, форму, що вимагають від дітей, батьки змушені будуть купувати кожного тижня. Натомість є класні кімнати з розфуфиреними меблями й стінами. Інтер’єр та меблювання таких кімнат різноманітний, як особисті примхи кожної людини. Себто ми бачимо як ті, хто вимагає від дітей стандарт до одягу, руйнують або ігнорують більш значимі стандарти. До речі, така ситуація, безсумнівно, впливає на психіку, не лише учнів, а й вчителів. Одначе, якщо Вам ще темно, - як саме впливає, - зауважте, - спробую пролити світло іншими словами. Отже, шановна відповідальна пані начальник освіти, для Вас настав час відповідати у відповідності зі ст. 40 Конституції України. Яка Вам правда вірніша у діях Вашого відомства: та, що - у шантажуванні, чи та, що - в ігноруванні? І чи готові Ви жати те, що сієте, бо скоро й Вам громадяни скажуть геть з гороно, геть з міськвиконкому?!
25.09.2013. Сокирка А.О.