Радіо Львівська хвиля – локальний конфлікт чи заручник «державного інтересу» ?

Недалекоглядність і аматорство чи цензура ?

Львівська хвиля- одна з перших радіостанцій, яка відкрила історію незалежного, а в подальшому комерційного мовлення в Україні. За свою історію роботи радіо «Львівська хвиля» пережила не один корпоративний конфлікт, були і переломні для радіостанції події, проте якось обходилось без публічних з’ясувань стосунків конфліктуючих сторін. Щоправда, на моїй пам’яті це вже другий випадок, коли суто внутрішні робочі моменти Львівської хвилі стають надбанням громадськості. І якщо перший випадок, що набрав публічний характер (героєм якого був Андрій Великий) можна списати на банальне випадкове робоче непорозуміння та емоції (зрештою тоді інцидент був швидко вичерпаний без негативних наслідків для самого героя і «всі» залишились задоволеними), то остання подія на радіо "Львівська хвиля" - це скоріше вже не просто випадок, а наслідок: 

-          (версія №1) недалекоглядного і скоріше аматорського принципу управління радіостанцією;

або

-          (версія №2) системного введення контролю за живим ефіром, якщо хочете, то цензури.

 Так чи інакше (версія №1) і (версія №2)- є негативним явищем для радіо, як бізнес проекту, для його працівників, що безумовно призведе до таких наслідків, як втрата авторитету, слухача, а значить долі ринку (питання тільки часу), але про все по черзі.

Все, що далі викладено в цьому матеріалі є тільки припущенням і аж ніяк не твердженням!!!

Виставлений на громадське обговорення конфлікт сам по собі є локальним і типовим на медіаринку, але є декілька цікавих обставин, чи радше співпадінь, що наштовхують на певні роздуми.  

(версія №1):  

Керівництво , завдання та повноваження… ?

Безумовно, радіо "Львівська хвиля", як і кожен медіа(бізнес)проект потребує постійного процесу удосконалення, пошуку та змін програмної сітки, формату  тощо. Ринок диктує свої умови, саме він є основним регулятором чи стимулом будь яких змін у медіа, адже змінюється конкурентне середовище, змінюється аудиторія, її смаки, це все природньо, а завдання керівництва (в даному випадку радіо «Львівська хвиля») відчувати потреби ринку, завчасно його прогнозувати і вносити ефективні рішення.

З тих публікацій, що розміщені на різних інтернет-ресурсах, у мене напрошується висновок про саме непрофесійність і аматорство керівництва радіостанції, оскільки коментарі учасників конфлікту чітко ілюструють, що керівництво і колектив - це дві окремі автономні республіки одного підприємства, що вже є неприпустимим в організації будь якої роботи, не говорячи про таку складну організацію, як радіо.

Я не володію сучасною організаційною структурою радіо «Львівська хвиля», але поява посади керівника суспільно-інформаційних програм для мене є зрозумілою і не викликає застережень, тим більше, якщо врахувати перспективу гарячого політичного сезону. Зрозуміло, що таку посаду має очолювати авторитетний фахівець!  Мені складно коментувати Оксану Колодрубець як фахівця з точки зору професії журналіста оскільки я - не журналіст, але я можу коментувати як представник аудиторії і людини, яка орієнтується в медіа бізнесі. Проекти, які готувала Оксана, не були яскравими та впливовими, швидше за все вони були призначенні для обговорення «актуальних» тем в зручному для представників влади (без окрасу) форматі. Якщо провести опитування серед аудиторії телеканалу «ЗІК», чи ТРК «Львів» (ЛОДТРК), знайдеться незначна кількість глядачів, які згадають про програми за участі Оксани Колодрубець. Зрештою, фахівцям та експертам не складно буде знайти рейтинги GFK, там все об’єктивно і не заангажовано викладено.  Тепер щодо посади керівника суспільно-інформаційних програм, в самій назві чітко формулюється «керівник» - це означає, що вище керівництво тобто генеральний, або виконавчий директор, а в окремих випадках і власник радіо «Львівська хвиля» мали б представити Оксану Колодрубець, як керівника колективу і чітко визначити та повідомити працівникам радіостанції її завдання та повноваження. Було б правильно озвучити і причини появи самої посади, а також критерії, по яких здійснювався вибір керівника. Такий підхід звів би до мінімуму ймовірність публічних конфліктів, з огляду на те, що творчий колектив з самого початку мав право вибору (залишатись чи залишити), враховуючи в т.ч. і персональні амбіції. Підозрюю, що представлення мало дещо інший формат, а його можуть собі дозволити або дуже самовпевнені успішні керівники, або аматори. Разом з тим, проблема наразі залишається декларативно відкритою і ймовірно потребує втручання власника, адже зі слів Ірини Мартинюк, журналісти звільнились через конфлікт із керівником суспільно-інформаційних програм Оксаною Колодрубець, яка представляла  інтереси власника в творчому колективі. !!! ?

(версія №2):

Власник і його інтереси…?

Не буду тут оригінальним та голослівним, адже мої тезиси є тільки припущенням, але спочатку факти:

Згідно матеріалу інтернет ресурсу

Наші Гроші. Львів  http://lviv.nashigroshi.org/2013/08/29/komu-nalezhat-lvivski-zmi/

Засновником радіостанції “Львівська хвиля” з червня 2011 року є ТОВ “Тернопільська інвестиційна компанія” зі статутним капіталом 3 млн грн, яка належить тернополянину Ярославу Кривошиї (99,2%) та львів’янці Галині Данилів (0,8%).

Згідно з інформацією ЄДРПОУ, “Тернопільська інвестиційна компанія” займається торгівлею нерухомістю, продуктами харчування та напоями.

Інтерес тернопільського торгівця до львівського медіаринку пояснюється просто – Ярослав Кривошия є тестем Мирослава Хом’яка, директора департаменту екології та природних ресурсів Львівської ОДА. У першій половині 2000-х Мирослав Хом’як очолював львівських податківців, був членом СДПУ (о) і вважався близьким до братів Медведчуків.

Отже, ключовою фігурою є Мирослав Хом’як ! Мирослав Степанович - неоднозначна і цікава особитість, до того ж сталий представник владної системи!!!

Не буду заглиблюватись детально в його біографію, лише пригадаємо деякі на перший погляд не значні події за останній рік.

 26 липня 2012 року, на позачерговому засіданні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій Голова Львівської ОДА Михайло Костюк звернувся до Кабінету міністрів України з поданням про звільнення начальника управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області Мирослава Хом’яка.  Пояснення тодішнього губернатора були такі :« Нам контролюючі органи, які давлять бізнес, не потрібні» … З того часу кар’єра Мирослава Степановича була невизначеною. Проте, вже новий Голова Львівської ОДА Віктор Шемчук видає розпорядження 269/0/5-13| від 20 травня, згідно якого виконання обов’язків директора департаменту екології та природних ресурсів покладено на консультанта патронатної служби апарату обласної державної адміністрації Мирослава Хом’яка. Цим же розпорядженням департамент екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації включили у мережу розпорядників та одержувачів коштів Державного бюджету України на 2013 рік. До слова, саме в цей період Віктор Вікторович завершував комплектацію своєї команди. Які були мотиви та аргументи залучення Мирослава Хом’яка в команду тоді ще нового очільника ЛОДА, залишається тільки здогадуватись.

Далі припущення і аргументи до них.

                Львівський політичний бомонд і не тільки пам’ятає  представлення 4 березня 2013р. Віктора Вікторовича Шемчука на посаду Голови ЛОДА, традиційно було достатньо пафосу і протокольних фраз, як і годиться під час представлення новопризначений голова ЛОДА Віктор Шемчук пообіцяв, що буде "жорстко боротися з корупцією і вимагати дотримання законності". Також він обіцяв вибудовувати новий формат відносин зі ЗМІ, до слова попередник Віктора Шемчука не балував ЗМІ своєю увагою та відкритістю, він навіть звільнив  керівника відділу прес-служби апарату ОДА Роксолану Шейко, після неї посада була вакантна до липня – серпня ц.р.. На відміну від свого попередника Шемчук одразу почав демонструвати свою відкритість до громадськості через ЗМІ. Образ Віктора Шемчука для медійників - це своєрідна знахідка, не кожна область може похвалитись таким харизматичним, відкритим та позитивним губернатором.

                Проте, харизма харизмою, а Віктор Шемчук є людиною прагматичною, як і зрештою система влади, адже завдань у львівській області було і є чимало. Пріоритетні і болючі питання, які зустріли Голову ОДА, були такі, як : дороги, економічні показники, боротьба з корупцією, в «далекій» перспективі організація чесних і демократичних виборів, а також організація олімпійських ігор у 2022 році. Не слід забувати проте, що на порядку денному поставлене невідкладне питання «Сланцевий газ».  

Тема видобутку сланцевого газу на Олеській площі давно обговорюється у Львівській області і виглядає так, що позиція громади не є такою однозначною, як би це хотілось владі. Тема складна і потребує виваженого підходу. Разом з тим, обговорення в ефірах радіо  та телебачення приймали участь хто завгодно – чиновники, політики, іноді прості громадяни, але фактично не було вузькоспеціалізованих експертів, звідси слід зазначити, що інформаційна кампанія по просвітництву населення щодо наслідків видобутку сланцевого газу нагадувала швидше пропаганду і в своїй якості щодо інформування була, м’яко кажучи, недостатньою. Проте позитивне рішення потрібне вже і негайно. Хто знає, можливо саме вирішення в позитивному ключі питання підписання угоди видобутку сланцевого газу на території Львівської області компанією «Chevron» - є запорукою подальшої кар’єри Віктора Вікторовича, а це вже серйозний мотив для молодого та амбітного політика.  

До чого тут радіо Львівська хвиля ? Напевне, що ні до чого, принаймі прямого зв’язку на перший погляд немає, якби не декілька але…

Співставляючи окремі дати і події, можна зауважити певну синхронність чи то співпадіння подій, а саме в травні на радіо «Львівська хвиля» з’являється посада керівника суспільно-інформаційних програм, яку очолює  Оксани Колодрубець, в цей же місяць   Віктор Шемчук своїм розпорядженням призначає Мирослава Хом’яка в.о. директора департаменту екології та природних ресурсів у Львівській області.

Конфлікт, який вийшов за межі стін радіостанції, стався по суті напередодні прийняття Львівською обласною радою такого доленосного рішення. Кульмінація конфлікту, згідно заяв колективу має відбутись 1 жовтня, попередньо було відомо, що питання по угоді мала розглядатись того ж дня, але є інформація, що розгляд перенесли на 3 жовтня. Так чи інакше, радіо «Львівська хвиля»- є одним з небагатьох живих медійних майданчиків і здатен оперативно реагувати на важливі події. Чи зможе реагувати зараз ? Питання риторичне.

Виходячи з вище згаданих аргументів, визріває питання – яка ж роль Оксани Колодрубець?

Зі слів керівника суспільно-інформаційних програм радіо «Львівська хвиля» - «вона  намагалась виправити фактичні помилки у новинах або не допустити виходу в ефір неперевіреної інформації». В цей же час згідно повідомлення служби інформації радіо «Львівська хвиля» http://www.lwr.com.ua/user/allnews/index/idcat/12/id/6530  - « У рамках програми партнерства шестеро працівників «Львівської хвилі» поїдуть на тижневе стажування в одну із американських радіостанцій. -  Цей проект дасть нам розвиток для нашого радіо. Досвід будемо брати з американських колег..." Програму партнерства  в галузі мас-медіа фінансує Посольство Сполучених Штатів. Адмініструє проект міжнародна організація IREX. Пройти конкурс далеко непросто. Незалежні екперти оцінюють медіа за багатьма критеріями… " Критерій справді дуже багато. Це і об'єктивність журналістики, любов слухача. Основна умова - незалежність медіаресурсу."Програма партнерства діє в Україні вже 11 років. » Що це ? наслідок вдалої роботи Оксани Колодрубець чи служби інформації радіо «Львівська хвиля» ? Очевидно, що з великою ймовірністю на стажування поїдуть нові журналісти радіо «Львівська хвиля» …  А далі «гарячий» виборчий сезон.

P.S. На момент розміщення матеріалу керівництво радіо "Львівська хвиля" вийшло на компромісне рішення. 

http://zaxid.net/home/showSingleNews.do?zvilnenih_zhurnalistiv_lvivskoyi_hvili_mozhut_vzyati_nazad&objectId=1294586

Олександр Антонюк

Директор з розвитку бізнесу та маркетингу

консалтингове агентство"ІННОВАЦІЇ УКРАЇНИ"