У Львові НАТО провело семінар про гендерну культуру

На базі 58 будинку офіцерів Збройних Сил України відбувся семінар на тему «Гендерна культура в сфері безпеки».

8 жовтня, у Львові на базі 58 будинку офіцерів Збройних Сил України відбувся семінар на тему «Гендерна культура в сфері безпеки». Захід проводився за ініціативою Громадської ліги Україна-НАТО за участі близько 50 представників силових структур. Зокрема, військовослужбовців Збройних Сил України, працівники МВС, СБУ та ДСНС.
Роботу семінару було організовано у вигляді панельних дискусій на запропоновану організаторами тематику. Для обговорення виносились питання законодавчого підґрунтя забезпечення гендерної політики в сфері безпеки, практичні аспекти забезпечення гендерної рівності, гендерний підхід у проведенні миротворчих і військових операцій тощо.
Детальні екскурси у проблематику здійснювали запрошені фахівці: віце-президент Атлантичної ради України Олег Кокошинський, доктор філософії, президент Молодіжного центру Атлантичної ради України Оксана Григор’єва, начальник відділу військово-соціальної роботи головного управління по роботі із особовим складо ЗС України полковник Віталій Голота.
На початку обговорення, модератор семінару голова Громадської ліги Україна-НАТО Сергій Джердж відзначив, що у липні цього року Президент України Віктор Янукович підписав річну національну програму співробітництва України з НАТО, у якій викладено значні завдання реформування сектору безпеки. Один з аспектів виконання цієї програми – проведення подібних заходів. Семінар у Львові відкриває низку обговорень, але також будуть охоплені й інші регіони країни. Зокрема, семінари у руслі гендерної тематики відбудуться у Симферополі, Севастополі, Вінниці та Хмельницькому. А підсумковий захід відбудеться У Києві. У ході цих обговорень ініціативні групи Громадської ліги Україна-НАТО прагнуть сформулювати певні визначення, які будуть запропоновані до пункту, який регламентуватиме захист рівних прав жінок і чоловіків, у подальших регламентних документах щодо співробітництва України з НАТО. Він також відзначив, що у міжнародній практиці що стосується питань гендерної культури є важливою резолюція Ради Безпеки ООН ухвалена 31 жовтня 2000 року. На базі цієї резолюції створено багато програм і є певні напрямки, які втілюються й у діяльності НАТО. Зокрема, існує цілий підрозділ в управлінні Альянсу, який опікується гендерними питаннями. У відносинах України та Альянсу цій проблематиці також приділяється значна увага. Відповідно, щоби привести питання гендерної рівності у площину європейських стандартів, повинні активізувати зусилля усі державні інституції.
Конкретизуючи основні риси інтеграції жінок у силові структури, зокрема, у Збройні Сили, Сергій Джердж відзначив, що стимулюють цей процес зміни у концепції національної безпеки, воєнних технологій, нова організаційна структура армії, новий погляд на призначення Збройних Сил, а також новітній підхід до політики комплектування військовослужбовців тощо.
Згодом, він передав слово начальнику відділу військово-соціальної роботи головного управління по роботі із особовим складом Генерального штабу ЗС України полковнику Віталію Голоті, який більш детально змалював ситуацію щодо стану гендерних процесів у війську.
– Ми, як державна інституція не можемо оминути соціальні трансформаційні процеси, які відбуваються у нашому суспільстві. У тому числі й питання гендерної рівності, – відзначив полковник Віталій голота. – На даний час, якщо взяти числові показники, то відзначу, що вони спонукають до оптимізму. На даний час у Збройних Силах проходять службу 16 жінок-військовослужбовців у званні «полковник».  Це багато, адже раніше жінок-старших офіцерів не було взагалі.
Продовжуючи оперувати цифрами представник Генштабу повідомив, що військове звання «підполковник» мають на даний час 188 жінок-військовослужбовців. 386 жінок мають військове звання «майор», 344  – носять звання «капітан», 453 старших лейтенанти та понад 50 молодших лейтенантів. І це лише дані за офіцерський корпус.
– Те, що у нас є жінки-старші офіцери свідчить про те, що вони прийшли у Збройні Сили років 15-20 тому. Отже підвалини гендерної рівності у військах були закладені вже у той час. Поки що жінки у Збройних Силах здебільшого займають посади «фемінізованих» спеціальностей: медперсонал, фінансисти, логістика, зв’язок, – відзначив полковник.
Однак, зі слів представника Генерального штабу, жінки-військовослужбовці на сучасному етапі розвитку війська починають поступово змінювати ситуацію.
– Зараз нікого не здивуєш жінкою у військовому однострої, –  наголосив він. – Поступово кадрові питання щодо призначення жінок на керівні посади врегульовується. У прийнятті рішень у військових колективах командири впроваджують адекватне ставлення до виконання жінками службових обов’язків на рівні із чоловіками. Жінка-солдат на полігоні вже не є рідкістю. Для цього створено умови і є ресурсні можливості.
Один з чинників, на думку офіцера, який поки що не дозволяє вирівняти гендерний баланс у, насамперед, офіцерському середовищі – відсутність жінок, які пройшли підготовку за командними та інженерно-технічними спеціальностями. Адже саме цей напрямок є перспективним для кар’єрного зростання. Частково це декларується обмеженнями у керівних документах, частково – малою чисельністю бажаючих. Більше представників командної ланки та технічних спеціальностей жіночої статі проходить підготовку молодших спеціалістів на військову службу за контрактом. Однак, на переконання представника Генштабу, час, коли в Збройних Силах України з’явиться жінка-генерал не такий вже й далекий. Про це, зокрема, свідчить збільшення участі жінок-військовослужбовців у бойовому компоненті військ. Також, було наведено приклад участі жінок і миротворчих операціях, які проводили контингенти наших військ за кордоном. Відтак, за історію миротворчої діяльності ЗС України у місіях за кордоном побували 42 жінки: 5 офіцерів, 2 прапорщика, 35 сержантів і солдат.
Після завершення обговорень, власними спостереженнями щодо семінару поділились військовослужбовці-жінки, які проходять службу у військових частинах Львівського гарнізону.
– Для мене важливі питання врегулювання гендерних відносин у армійському середовищі, – розповідає курсант 4-го курсу Академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Віта Чуй. – Адже незабаром мені доведеться працювати у військах, адже здобуваю фах офіцера-культуролога. Дуже важливо, щоби мій майбутній командир та колеги бачили у мені фахівця, стимулювали професійне зростання та ініціативу. Рівноправ’я повинно починатись із думок і розповсюджуватись на весь спектр професійної діяльності. Ну а до труднощів військової служби нас готують упродовж п’яти років. Це наш вибір і пасти задніх не будемо.
– Армійський стаж у мене понад вісім років, – розповідає інша учасниця семінару санінструктор зенітно-ракетної батареї 80 окремого аеромобільного полку сержант військової служби за контрактом Вікторія Савчин. – З власних спостережень скажу, що із кожним роком ставлення до жінок у армії міняється. Окремо відзначу, що організатори семінару порушили важливу тему. А саме – участь жінок-військовослужбовців у миротворчих операціях за кордоном. Хотілося б випробувати власні сили і можливості на рівні із чоловіками у реальній ситуації. Можливо, що такий шанс нам усе ж таки випаде.

Підполковник Володимир Скоростецький
Регіональний медіа-центр МО України (м. Львів)