Меншість грає на емоційне виснаження

Від сесії до сесії живе в нас меншість весело...

Початок сесійного тижня, а напередодні самміту у Вільнюсі , не те що кожен день важливий від куполом, а кожна хвилина. Бо за правильним напрямком руху і пристойною швидкістю наближення до мети може саме хвилини не вистачити щоб вскочити на останню сходинку останнього вагона  останнього потяга до ЄС.

Етика прийняття важливих політичних рішень в ЄС передбачає голосування найрезонансніших  законопроектів не лише самою більшістю, для ЄС вже стало традицією щоб в прийнятті таких законопроектів голос опозиції, або ж меншості,  був обовязково врахований.

Тому українська меншість, а опозицією її назвати напевне зараз тяжко, оскільки вона не представляє зараз як опозиція інтелектуальної альтернативи, розпочала ігри на емоційне виснаження. Сьогоднішня поведінка  меншості просто свідчення того, що далі егоістичних інтересів її представники не здатні просунутися. Фактор Тимошенко починає бути єдиною зброєю меншості, і кожна з фракцій меншості експлуатує цей фактор на власний розсуд.Вже третій закон – Рудьковського, Міщенка і тепер Лабунської виявиться неприйнятним для опозиції...Адже Тимошенко на волі – це повне обезброєння всіх трьох партій меншості і стимул до обєднання всіх опонентів Тимошенко..Ось де собака порився..- як полюбляв казати перший і останній президент СРСР...

Але чи можливий вихід із цієї ситуації ? Вихід можливий і лежить на поверхні – більшість повинна голосувати власний закон  і не звертати уваги на інтрижки...Геостратегії на емоціях не будуються!