Непериферійні пристрасті навколо кіровоградського "УДАРУ"

Натрапив на цікаву статтю про кіровоградський "УДАР"

Протягом останніх двох місяців Кіровоградський "УДАР" перебуває у центрі уваги місцевих ЗМІ. Вісімдесят відсотків згадувань у медійних ресурсах про осередки політичних партій роблять обласну організацію "УДАРУ" беззаперечним лідером уваги журналістського корпусу. Якщо взяти до відома той факт, що інформаційний простір Кіровградщини майже повністю монополізований  регіоналами, виникає логічне запитання: чому саме ударівці викликали такий посилений інтерес влади?

Прояснимо ситуацію. На минулих парламентських виборах мешканці степового краю віддали свої симпатії опозиційним партіям. Лише на чотирьох мажоритарних округах олігархи від партії регіонів за допомогою відвертого підкупу виборців та брутального застосування адмінресурсу змогли отримати перемогу. Проте у обласному центрі переміг кандидат від об'єднаної опозиції Андрій Табалов, а його батько пройшов до Верховної Ради за партійним списком "Батьківщини". Ренегатство Табалових у парламенті завдало болючого і невиправного удару престижу найвпливовішій опозиційній силі області.

За даних обставин лідером електоральних симпатій стає друга за впливом опозиційна сила Кіровоградщини - "УДАР Віталія Кличка". А президентські амбіції її лідера створюють реальну загрозу поразки Януковича на наших теренах. Колишній голова ОДА Сергій Ларін, який до речі до сьогодні продовжує очолювати обласний осередок регіоналів і бути водночас заступником глави адміністрації Президента,  як ніхто інший відчув реальну небезпеку зростання популярності нового політичного гравця.

Ескалація подій навколо обласного "УДАРУ" дивним чином збіглася із приїздом Ларіна до Кіровограда на сесію обласної ради. Сергій Миколайович провів серйозну нараду із однопартійцям і, як розповідають її учасники, віддав наказ безжально "мочити"  ударівські структури. Пікантність ситуації додає факт приєднання до "УДАРУ" команди депутата обласної ради Миколи Онула, який на місцевих виборах на своєму мажоритарному окрузі переміг навіть нового мера Кіровограда. Ще під час останніх виборів до Верховної Ради  Онул публічно вийшов із партії регіонів, заявивши про свою незгоду з політикою Сергія Ларіна, який використовував силові структури для розправи над підприємцями, його політичними опонентами. 

Кіровоградці стали свідками дивовижних речей вже під час виборчих перегонів 2012 року: по місту були розміщені сітілайти і борди, на яких місцевий підприємець висловлював категоричний протест проти політики партії регіонів і персонально голови ОДА  Сергія Ларіна. Думаю, опозиція повинна подякувати Миколі Онулу за таку мужню громадянську позицію, яка засвідчила, що у нас є бізнесмени, які не бояться репресій і готові боротися з режимом не на словах, а реальними діями. Перемога опозиції у Кіровограді  на минулих виборах значною мірою стала можливою і завдяки таким людям, як Микола Онул.

Зрозуміло, що влада не могла довго терпіти такий стан речей. Традиційно було увімкнено адмінресурс проти бізнесу Онула. Податківці, пожежники, санстанція, міліція зграєю налетіли на підприємства опального підприємця. Але Микола Леонідович і його команда героїчно прийняли нерівний бій і продовжують захищати своїх людей, робочі місця і врешті-решт, даруйте за високий штиль - справедливість і свободу.

"Наїзд" режиму на "УДАР" теж не відрізнявся вишуканістю манер та прийомів. При цьому був використаний апробований у кінці 90-х років спосіб розвалу Руху. Влада знайшла серед найближчого оточення голови обласної організації потрібну людину і той оголосив себе очільником обласного "УДАРу", а прикормлені ЗМІ розтиражували на всю Україну нібито негаразди у Кіровоградському "УДАРі". Реєстраційній службі було суворо наказано під будь-якими приводами не вносити зміни до реєстру осередків політичних партій, які відбулися у міській і обласній організаціях, проте самопроголошеному  керманичу органи юстиції надають усі необхідні документи для легалізації його "діяльності". На зовнішніх рекламних носіях у обласному центрі розміщені відверто образливі написи, які паплюжать "УДАР" і прямо порушують закон "Про політичні партії в Україні", але власники цих носіїв не дуже переймаються відповідальністю за вчинені дії, маючи захист влади.

Похід режиму проти "УДАРу" не є локальними розбірками всередині партійних організацій, як намагаються показати це провладні ЗМІ. Сьогодні регіональні ударівські організації  в Донецькій, Черкаській, Миколаївській та інших областях при реалізації своїх конституційних прав також зіштовхуються у своїй роботі із цинічною протидією влади. таким чином відпрацьовуються механізми дискредитації політичних опонентів режиму напередодні президентських баталій 2015 року. Робиться це не шляхом публічних дискусій і цивілізованої міжпартійної конкуренції, а неоковирно і грубо, за рахунок сили влади і практично не обмеженого фінансового ресурсу.

В цих умовах "УДАР" приймає єдино вірне стратегічне рішення - іти до людей. Неймовірна популярність нашого лідера серед простих українців дозволяє множити ряди прихильників найперспективнішоі політичної сили, а одним із найважливіших завдань ударівських парторганізацій сьогодні  є налагодження діалогу з громадянами і акумуляція електорального потенціалу на наступних виборах Президента України.

Джерело: Акула