Які проблеми молоді реально вирішити?

Не секрет, що половина української молоді за нагоди покинула б нашу державу в пошуках кращого життя.

Не секрет, що половина української молоді за нагоди покинула б нашу державу в пошуках кращого життя. Такий надвисокий відсоток “латентних мігрантів” пов’язаний з тим, що в Україні існує низка важливих соціальних проблем, які не вирішуються ні державою, ані громадянським суспільством.

Опитавши своїх знайомих та друзів до 30-ти років (близько 40 осіб), я виокремив три проблеми, які повторювались у кожній відповіді:

1) Житлові проблеми (відсутність доступного житла на ринку нерухомості, вимушена необхідність орендувати непомірно дороге житло або жити з родичами).

Цікаво, що проблеми з житлом є не тільки головною причиною демографічного спаду в Україні (якщо немає власного житла, то виховання дитини перетворюється на дуже ризиковану справу), а й основним мотивом міграційних бажань молоді.

2) Алкоголізм і наркоманія. На фоні неможливості реалізувати себе у професійній та сімейній сфері, молодь, під пресом реклами та суспільних стереотипів, з року в рік все більше вживає алкогольних напоїв та наркотичних засобів. Певні види наркотичних речовин (наприклад, марихуана та тютюн) вже стали обов’язковими пунктами у переліку того, що слід спробувати у житті для більшості молодих людей в Україні.

Про алкогольні напої взагалі не хочеться згадувати. Абсурдна популярність гасел «Горілка – за бокс!» та «Пиво – за футбол!» підкріплюється відсутністю масового обурення громадян (реклама алкогольних напоїв пов’язана зі спортом: сферою людської діяльності, яку реалізує молодь).

Стає ніяково від розуміння того, що лобісти алкогольного бізнесу намагаються нав’язати суспільству кровну спорідненість спорту та спиртних напоїв. Найкращий варіант для цих бізнесменів – змусити суспільство думати, що спорт це не вищий прояв фізичної культури, а лише телевізійне шоу, яке потрібно дивитись за келихом пива або чаркою горілки.

3) Відсутність прозорих та зрозумілих соціальних ліфтів, моделей успішного будівництва своєї кар’єри. В Україні, поки що, немає чіткої схеми дій, які б гарантували або давали високу ймовірність професійної успішності.

Принципи старанності, моральності, освіченості та законності, до яких підштовхує християнське суспільство кожну молоду людину, у нашій державі не мають попиту. У свою чергу, ця незатребуваність призводить до зміни парадигми виховання: або пристосовуйся до реалій системи і вчись порушувати правила для отримання високого соціального статусу, або їдь зі своїми принципами та позицією за кордон.

P . S : варто зазначити, що порядок проблем у списку ніякого «соціологічного» навантаження не несе, однак очевидність вищезазначених проблем не викликає жодних сумнівів .  

Чи можна вирішити ці три основні проблеми в Україні?

Потенційно так, але вирішення кожної з 3-х головних проблем української молоді пов’язано з необхідністю протистояти могутнім ворогам-патронам. Очевидно, що кожну наступну «драконячу голову» в нижченаведеному переліку здобути важче, ніж попередню.

Патрон житлової проблеми молоді – це корумпована та недалекоглядна держава, яка всіма силами блокує проекти будівництва економного житла в обласних центрах, та, найголовніше, в Києві. Чи можна перемогти цього ворога молоді? Так, можна. Для цього потрібно акцентувати увагу влади на житловій проблемі та розпочати виконання проектів з будівництва соціального житла, про які експерти будівельного ринку України говорять вже не перший рік.

Патрони алкоголізму та наркоманії – це олігархи-виробники тютюнових та алкогольних напоїв, а також криміналітет, який займається виробництвом та продажем наркотичних засобів. Чи можна перемогти цього ворога молоді? Звісно можна… і для цього непотрібно йти на барикади і проводити революційні мітинги. Достатньо законодавчо заборонити будь-яку рекламу тютюнових та алкогольних виробів (включаючи PR-акції), а також змусити правоохоронні  органи виконувати свої прямі обов’язки.

Тут є простір для дискусії, адже одразу частина читачів скаже, що виробники сигарет та пива є спортивними спонсорами, і якщо заборонити їм рекламуватися на спортивних заходах, то вони перестануть їх фінансувати взагалі.

На це ймовірне зауваження можна відповісти наступним чином: виробники цигарок та алкогольних напоїв і так повинні сплачувати додаткові податки за те, що вони виробляють продукцію, котра може знищити здоров’я людини. Ці додаткові “цільові” податки можна направити саме на розвиток спортивної інфраструктури в країні.

Таким чином, для знищення другого ворога української молоді потрібно те саме, що і для перемоги над першим – політична воля державних очільників.

Патрон неможливості реалізації молоді в Україні – дух тотальної корупції та система вертикальної соціальної мобільності, яку можна назвати «мажорством». Це найстрашніший ворог української молоді, якого набагато складніше перемогти, ніж двох попередніх.

Для того, щоб побороти алкоголізм та наркоманію, а також вирішити житлову проблему, достатньо низки вольових політичних рішень. Створення можливостей реалізації української молоді вимагає не тільки рішучих політичних дій, але і зміни всієї системи цінностей у країні, визначення реальних пріоритетів розвитку держави.

«Мажорства» теж можна позбутися лише завдяки новій якості культури, титанічним зусиллям суспільства, витраченим на знищення елементів станового права. Рівність людей походить від принципів гідності, а «мажорство» заперечує цю християнську істину, спотворюючи обличчя України та зводячи ідол грошей і блату.

Для перемоги над першими двома ворогами української молоді достатньо рішучого політичного лідера, для перемоги над третім – потрібен якісно новий політичний клас.

Саме тому, програмою мінімум для молодіжних громадських організацій в Україні, партій, які декларують своє прагнення розвивати молодь і реалізовувати молодіжні ініціативи, та всіх небайдужих людей, має стати поборення індустрії залежності і реалізація програм будівництва дешевого житла.

Якщо зможемо зробити цей перший крок і відстояти інтереси української молоді, то рано чи пізно ми знайдемо спосіб вирішення головної проблеми – створення рівних можливостей для реалізації нового покоління в Україні.