Схоже, Україна, таки, підійшла до апогею втілення свого бажання у життя в контексті євроінтеграції. Звичайно роботи ще дуже багато, проте основні етапи вже завершені.
Підтверджена відповідним політико-правовим забезпеченням імперативність прагнення України до повномасштабної участі в політичному й економічному житті Європи логічно зумовлена геополітичним розташуванням та історією нашої держави. Але, варто також зазначити, що ті самі геополітичні реалії не дають можливості Україні зосереджуватися лише на європейському геополітичному векторі. Визначена стратегічна мета не применшує важливості інших пріоритетних напрямів, передусім - розвитку дружніх і партнерських відносин з Росією та Китаєм. Хоча вони зараз перебувають на другому плані.
Нинішній розвиток політичного діалогу між нашою державою та Європейським Союзом базується на впровадженні Україною Стратегії інтеграції до ЄС, на угоді про партнерство та Плані дій у рамках Європейської політики сусідства, що має сприяти посиленню співпраці між Україною та Європейським товариством. Належна імплементація Плану дій повинна також сприяти поступовій інтеграції нашої держави до внутрішнього ринку ЄС і створенню з Євросоюзом зони вільної торгівлі (ЗВТ). Говорячи простою мовою, переважна більшість українського населення наразі переконана у тому, що після підписання угоди, Україна, водночас, почне жити справжнім європейським життям та насолоджуватись виключно її перевагами.
Однак, наша ментальність не дає спокійно це зробити. Нам завжди хочеться використати світлі наміри на свій лад. Так, опозиційні представники, такі як союзник леді «Ю» та її головний комунікатор з Європою, Григорій Немиря, вже не знають, скільки ще можна буде отримувати гранти від США та Європи для розвитку демократії в Україні та європейської інтеграції, використовуючи вже заїжджений, проте, поки що досить прибутковий привід, створений проект «української мучениці». То, кому ж, потрібно звільнення Тимошенко? Адже, на чому буде піаритись половина політичних сил в Україні? Хоча, логічне завершення цьому неодмінно повинно бути. А от яке конкретно?
Вже навіть головний лобіст України в ЄC - Польща - почала сумніватися в чесності опозиціонерів і замислюється, чи варто так активно виступати за звільнення українського екс-прем'єра.
Отже, сьогодні проект «Тимошенко», в контексті підписання угоди України з ЄС, став таким собі «комом у горлі» як для України, так і для представників європейського світу. Яким чином здійснити усі наявні маніпуляційні процеси так, щоб «і вовки були ситі, і вівці вціліли» залишається питанням номер № 1 як в Україні, так і в ЄС. А ми з вами, при цьому, залишаємось глядачами великої вистави у світовому політичному театрі.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.