Героїчна «зрада» Івана Мазепи

«…Герой – це та людина, яка у рішучий момент робить те, що потрібно робити в інтересах людського суспільства» Юліус Фучик

Різні люди сприймають  поняття «герой» по-різному. Значною мірою це пов’язано з відмінністю політичних поглядів та переконань. Але як не крути, кожна нація має своїх героїв, без яких немає їхньої історії, які пробуджують національну свідомість, які є своєрідними Мойсеями для свого народу.

Іван Мазепа –  вже не просто загальновідоме ім’я, це вже назва епохи. Ця особа є однією з найяскравіших та найсуперечливіших постатей в українській історії. Приятель царя Петра, один із перших кавалерів ордену Андрія Первозванного – і борець за інтереси Української козацької держави. Будівничий величних соборів – і «Юда» та зрадник, відлучений від церкви, підданий анафемі …з амвонів тих самих соборів. Що ж може бути суперечливішим?  Багато людей називають Мазепу героєм, інші – звинувачують його у зраді. Але зразу ж напрошується запитання: Кому зрадив гетьман – українському народу чи Московії? Часто російські історики та політики звинувачують Мазепу у зраді, але з іншої сторони замовчують факти жорстокості Петра І та свавілля російської царської влади.

25 липня 1687 року козацька рада обрала собі нового гетьмана, а саме – Івана Мазепу. Зразу ж після цього було підписано Коломацьку угоду, за якою ще більше «зв’язувалися руки» у гетьмана при виконанні своїх обов’язків. Тепер без згоди царя не можна було позбавляти старшину керівних посад, а старшина не могла переобирати гетьмана. Мазепа мав удаватися до особливих заходів, аби: «…усіма силами з’єднувати в міцну й нерозривну згоду обидва руські народи». Звісно такі факти засилля українського народу не могли не бентежити гетьмана. Найважливішими причинами, які спонукали Мазепу до переходу на бік Карла ХІІ під час Північної війни були: очевидне порушення Московською державою прав і вольностей Війська Запорізького, обмеження гетьманської влади, введення в укр.міста московський військових залог, прагнення ліквідувати козацьке військо, цілеспрямована політика царської влади спрямована на ліквідацію етнічної окремішності. У 1706 році за указом царя козацьке військо переходить під командування Москви. Петро І примушував козаків брати участь у всіх війнах, які він проводив. Військові походи, примусові роботи забирали життя багатьох українців. Цар почав проводити колоніальну політику і стосовно культури України. Окремим указом 1709 року були заборонені українська мова, національне книгодрукування. Мазепа завжди розмірковув над тим,що ж буде, коли переможе король шведський, і що чекатиме наш народ при перемозі царя російського. Обидві перспективи непривабливі. Тому він вирішує стати на сторону Швеції, щоб потім здобути кращої долі для України.

Як палкий патріот України, Іван Мазепа, удаючи лояльне ставлення до царя, плекав надію на визволення своєї Батьківщини. Та все не так сталося, як гадалося. Розгром шведських військ під Полтавою перекреслив намагання Івана Мазепи звільнити Україну. Це була остання спроба відновити державну самостійність.

Можна зробити висновок, що усвідомлення героїчності та суспільної корисності постаті Івана Мазепи в українській історії має допомогти нам та підказати, як правильно діяти сьогодні. Для нас Іван Мазепа – це безперчно герой українського народу, символ одвічної боротьби за визволення та незалежність.