На Прилуцькому маслозаводі
Щойно повернувся з Прилуцького маслозаводу, працівники якого звернулися до мене по допомогу. Справа в тому, що на заводі з вересня людям не виплачують зарплату. В грудні переважна більшість робітників підприємства змушені були звільнитися - хоча їх до сих пір не розрахували. Однак, ще близько сотні людей продовжують числитися на роботі, але зарплати все-рівно не бачать. Виплачують людям по 200 - 250 гривень, щоразу обіцяючи, що от-от все налагодиться.
Врешті, людям терпець урвався і вони звернулися до мене. Коли я сьогодні приїхав на завод - люди, котрі місяцями не можуть дочекатися зарплати, стояли перед прохідною, на територію заводу їх не пропускали. Мене на завод пропустили - та керівництва підприємства на місці не було. Лише в телефонному режимі вдалося поспілкуватися із його власником - Борисом Семеновичем Рзенблатом. Ми домовилися, що наступного понеділка, 23 травня, ми з ним зустрінемося, аби, нарешті, зрушити ситуацію з мертвої точки.
Людям потрібно виплатити зарплату - усю до копійки. А, по-друге, дати їм гарантії того, що вони не залишаться на вулиці, що завод буде працювати, і що його працівники будуть вчасно отримувати достойну зарплатню. Я буду тримати ситуацію на контролі, мої помічники вже готують мої звернення в прокуратуру, в Фонд соціального страхування, в Податкову адміністрацію, до прем’єр-міністра. Будемо стукати в усі двері - але я доб’юся, аби люди отримали зароблені своєю працею гроші.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.