– Пане Миколо, як з’явилася ідея відкрити офіс WBC в Україні?
– Все почалося з 56-го Конгресу WBC, який відбувався у Києві. Саме на ньому ми познайомилися з президентом Ради Маурісіо Сулейманом. Було дуже багато подій: відкриття Зали слави українського боксу, відвідування багатьох офіційних заходів з легендами світового боксу – Леноксом Льюїсом, Евандером Холіфілдом, Роберто Дюраном, Марко Антоніо Баррерою, Еріком Моралесом, Оскаром Де Ла Хойею та багатьма іншими. Тоді WBC показала своє справжнє ставлення до боксу.
Стало зрозуміло, що для організації це не тільки про бокс. Це ще багато інших напрямків, які стосуються спорту, виховання молоді, удосконалення правил. Саме WBC свого часу додала четвертий канат у ринг, вони першими з міркувань гуманності після смерті професійного боксера у 80-х роках скоротили кількість раундів до 12-ти для того, щоб зберегти здоров’я боксерів. WBC зробила можливим відеоповтори, якщо виникла спірна ситуація. Саме ця організація щорічно в рамках своєї програми WBC University навчає рефері, удосконалює їхні навички, звертає увагу на ті моменти, що можуть зберегти здоров’я боксера.
В рамках WBC Cares надається допомога діючим боксерам і тим, які вже вийшли на пенсію та не мають фінансової можливості лікуватися або просто гідно жити. Тренінги WBC University проводить не тільки для суддів та рефері, але й для тренерів, медпрацівників, які обслуговують поєдинки, дієтологів, супервайзерів та інших осіб зі сфери боксу. Тобто це цілий комплекс заходів. Не кажучи про те, що покійний Дон Хосе Сулейман отримав особливу подяку від ООН за свій внесок у соціально-політичне життя суспільства.
Всі ці факти мене вразили і надихнули. Також я знав, що WBC має особливе ставлення до Віталія Кличка. Свого часу він взяв участь у вирішенні дуже серйозної проблеми, що виникла в організації. Рада була на межі банкрутства. У 2004 році Дон Хосе Сулейман разом з Маурісіо та цілою командою прилетіли до Києва та за допомогою Віталія Кличка, Михайла Михайловича Зав’ялова та після перемовин із боксером, який був чемпіоном WBC, вирішили питання позитивно для організації. Завдяки цій допомозі Всесвітня боксерська рада і зараз продовжує свою успішну діяльність. WBC – найпрестижніша організація, яка існує у боксі. Цю організацію всі поважають і люблять, бо знають, що з нею асоціюються такі легенди, як Мухаммед Алі, Майк Тайсон, Флойд Мейвезер та багато інших легендарних боксерів.
Саме тоді й зародилася ідея відкриття в Україні представництво Всесвітньої боксерської ради, яку ми обговорювали разом із президентом Національної ліги професійного боксу України Михайлом Зав’яловим та послом WBC Франциско (Чіко) Лопесом. Ми почали розвивати цю тему, тому що це потрібно боксерам. Я бачив, що багатьом українським хлопцям важко вирватися на світовий рівень.
Дуже часто чудові аматори не можуть проявити себе у професіоналах. Чому? Є проблема старої школи радянського боксу. З одного боку, вона несе позитив у плані технічного навчання боксерів, але з іншого – наші тренери не готові на 100% до професійного боксу. Саме тому, за винятком Ломаченка, Усика та Далакяна тренери наших чемпіонів – іноземці.
Професійний бокс – це стратегія бою на 12 раундів і це трохи не та школа боксу, якої вчили в СРСР, оскільки вона була спрямована лише на аматорський бокс. Безумовно, радянська школа боксу має цілу низку переваг та чудової техніки. Це і неповторний рух на ногах наших боксерів, ухили від ударів, робота з «човником», (рос.челнок) та багато іншого, що робить українських боксерів особливими, але це стосується аматорського боксу. Професійний бокс – це зовсім інша стратегія на бій, тактика і мета самого поєдинку, насамперед це 12 раундів. Ні для кого не секрет, що професійний бокс – це шоу, в якому інші цілі на поєдинок. Кожен боксер намагається показати гарний бокс, нокаути, чудову техніку – хто на що здатен.
Як ми бачимо, у професійному боксі у США та Латинській Америці – боксери мають зовсім інші стійки. Як, наприклад, у Флойда Мейвезера, з однією опущеною рукою, що зовсім відрізняється від норм вітчизняної школи боксу та багато інших нюансів, які необхідно передавати нашим українським тренерам. Коли систематично відбиваються плечі, біцепси, що ми, до речі, нещодавно бачили у поєдинку Канело зі Смітом. Це стратегія та тактика проведення бою: план “А”, план “В”, план “С”. Професійний бокс – інший. Покликанням нашої організації є побудова цього мосту між аматорським та професійним боксом в Україні.
Наразі, ми займаємося адаптацією перекладу на українську програми навчання для суддів, рефері та тренерів для платформи WBC University – це фундамент. Пізніше навчальний матеріал для WBC University буде надано українською мовою супервайзерам, медичному персоналу, дієтологам та іншим учасникам процесу в профі боксі. Не кожен суддя чи тренер може дозволити собі відвідати щорічну конвенцію WBC, пройти там навчання. Тому ми робитимемо це в Україні на платформі WBC Ukraine. Спочатку ми адаптуємо це для українців, потім буде адаптація російською мовою, після чого ми зможемо приймати у себе навчання всіх діячів боксу з пострадянських країн.
Система цінностей WBC
– Тобто це не просто офіс представництва в Україні для спрощення організації поєдинків у рамках Всесвітньої боксерської ради, а ціла інституція?
– Абсолютно вірно. У всьому світі під час проведення будь-якого поєдинку за титул WBC, представники організації з просвітницькими та мотиваційними візитами відвідують боксерські школи та інші дитячі заклади в містах проведення поєдинків та рідних містах боксерів. Дітям доноситься думка про те, що є два шляхи – ти можеш бути на вулиці, дружити з цигарками, наркотиками та алкоголем, провести своє життя безцільно та бездарно закінчити його дуже швидко в злиднях. А можна займатись спортом у залі та досягати своїх мрій – вчитися та розвиватися як особистість… WBC акцентує увагу на тому, що не обов’язково бути чемпіоном світу з боксу – ти можеш бути чемпіоном у чому завгодно. Ти маєш бути переможцем у житті, у тому, що тобі до вподоби. Спорт лише допомагає розвинути потрібні для цього якості, такі як: сильний характер, працелюбність, терпіння, сила волі, дисциплінованість, відповідальність, взаємопідтримка в колективі та бажання постійно самовдосконалюватись.
Мені дуже імпонує така філософія організації, тому я вирішив очолити цей напрямок в Україні. Це ціла система цінностей. Також ми плануємо організовувати поєдинки для правоохоронців. Крім цього, WBC займається організацією спортивних заходів для людей з інвалідністю. Це спорт та бокс без кордонів.
Дуже актуальна проблема: Міжнародний олімпійський комітет хоче виключити бокс із олімпійських видів спорту через корупцію в AIBA. Власне, WBC є деякою альтернативою цьому. В усьому світі проводяться заходи «Green belt challenge» у рамках програми WBC Amateurs. У цьому плані переслідується насамперед мета викорінення корупції, щоб судді виносили справедливі рішення. На жаль, у аматорському боксі це відбувається далеко не завжди. Молоді хлопці та дівчата завзято та важко трудяться, але часто отримують програш за рішенням суддів. За явної перемоги. Це демотивує їх та позбавляє бажання працювати далі. Вони втрачають віру в себе і в справедливість, що дуже негативно впливає не тільки на їхню кар’єру, а й на все життя. Тому нашою метою є проведення аматорських змагань з боксу, де судді та рефері, які пройшли навчання у WBC University та атестовані WBC , виносять професійні та неупереджені рішення.
Ще однією метою для впровадження програми WBC Amateurs – перекваліфікація, навчання тренерів для виховання боксерів, які в майбутньому зможуть простіше та органічно перейти від аматорської кар’єри до професійної.
Ми маємо виховати тренерів, які чітко розуміють різницю між аматорським та професійним боксом. Українські аматори повинні мати можливість плавно перейти з любителів до професіоналів, розуміючи, що їм доведеться змінюватись технічно. Скажімо, американським та латиноамериканським боксерам перехід дається легше, оскільки вони із самого початку на це «заточені». Звідси і їхня успішність, звідси у них стільки чемпіонів у профі-боксі.
– Як відбувався переговорний процес для відкриття представництва WBC в Україні?
– Цей процес був досить тривалим – близько трьох років. Почалося все з консультацій та перемовин з Національною лігою професіонального боксу України. Було ухвалено рішення, що це дуже корисний та необхідний крок для українського боксу. Президент НЛПБУ Михайло Зав’ялов схвалив таку ініціативу, що було дуже важливим. Далі я кілька разів відвідував головний офіс WBC у Мексиці, у тому числі з відомим у світі боксу дієтологом та моїм добрим товаришем Олександром Фокою, багаторазово спілкувався із Президентом Всесвітньої боксерської ради Маурісіо Сулейманом та багатьма іншими членами команди WBC.
Пізніше у нас відбулася зустріч із представниками Ліги – Президентом Михайлом Зав’яловим та Аліною Шатерніковою, Олександром Фокою та Чіко Лопесом. Далі було тривале спілкування з командою WBC, із представниками якої ми зараз плідно працюємо. На останньому Конгресі в Мехіко у нас була зустріч з керівницею напряму WBC University Сочіл Легард, з нею ми досягли домовленостей про співпрацю та провели вже кілька конференц-колів.
На сьогоднішній день перекладено цілу базу основних текстів, які найближчим часом будуть імплементовані в спеціальну платформу, що складається з текстів, фото та відео файлів. За цією програмою тьютор «лектор» проводить наочне навчання із прикладами відео та фото трансляцій. Детальний розбір усіх ситуацій та можливих виходів із них, а у фіналі навчання складається іспит. Якщо іспит складено успішно, видається міжнародний сертифікат WBC. Великий внесок у реалізацію ідеї щодо відкриття та подальшого розвитку офісу WBC Ukraine, багато консультацій та порад дав відомий тренер та мій друг Сергій Ватаманюк.
Після трьох років переговорів ми офіційно відкрилися в Україні 10 серпня 2021 року. Оголошення про відкриття відбулося під час онлайн-конференції, де з нашого боку були присутні Михайло Зав’ялов, Аліна Шатернікова, Олександр Гвоздик (необхідно відзначити, що наш чемпіон весь цей час бере найактивнішу участь у проектах WBC в цілому та в Україні, зокрема, роблячи неоціненний внесок у розвиток WBC Ukrainе) та ваш покірний слуга, а з боку WBC – була вся їхня команда, члени правління, багато спортивних репортерів із США, країн Південної Америки, Мексики та України.
Пояс WBC Ukraine
– Із серпня у вас уже відбулися якісь робочі комунікації з українськими промоутерами та боксерами?
– Так, наша команда попередньо спілкувалася з Олександром Красюком, була комунікація з B1 Boxing, поспілкувалися на цю тему і з головою суддівської колегії НЛПБУ Олегом Кудеровим, з багатьма тренерами, а також перекинулися кількома словами щодо навчання з нашим головним спортивним лікарем. Звичайно, у багатьох є інтерес і до нового поясу національного чемпіона WBC Ukraine, який ми нарешті отримали.
Пояс WBC Ukraine надасть можливість молодим проспектам потрапити в поле зору Всесвітньої боксерської ради. Залежно від рівня боксерів у них може з’явитися можливість потрапити до рейтингів, якщо їхня рейтингова позиція, а також позиція опонента будуть цього гідні. Також буде прив’язка пояса до титулу чемпіона України за версією Ліги профі-боксу, тобто володар поясу національного чемпіона від НЛПБУ стає обов’язковим претендентом на титул WBC Ukraine.
Дуже цікавою є ініціатива наших колег, з рейтингової ради WBC, проводити турніри у три етапи за пояси WBC Ukraine та Ліги профі-боксу одночасно. Цей титул потрібен для того, щоб давати молоді шанс проявити себе і почати свій шлях по лінії WBC, боротись за інші проміжні титули WBC і далі дійти до основного титулу – Чемпіона світу за версією WBC.
У нас вже є плани щодо проведення таких поєдинків, як мінімум, у трьох вагових категоріях. Поки не розкриватиму карти, але думаю, що наприкінці лютого чи вже навесні ми проведемо такі бої в рамках цікавих великих боксерських шоу.
– У День Святого Миколая ви разом із Владом Сіренком та Джеймсом Алі Баширом подарували подарунки дітям у Волинській області в рамках програми WBC Cares. Такі ініціативи будуть регулярними?
– Так, такі заходи проводитимуться регулярно. Ми вже плануємо кілька цікавих акцій у січні. Щодо саме цієї поїздки, то вона була дуже зворушливою. Влад Сіренко буквально за кілька годин до цього заходу провів переможний бій. Він та його тренер Джеймс Алі Башир були дуже втомленими, вони лягли спати лише о пів на четверту ранку, а вже о пів на шосту за ними заїхав водій, щоб їхати до містечка Ківерці – це 450 км від Києва.
Було дуже багато парафіян, у тому числі дітей та людей похилого віку. Ми провели разом цей важливий святковий день, а відомий тренер зі США, який до цього тренував Володимира Кличка та Олександра Усика – справив на людей особливе враження. Ми наперед закупили подарунки, солодощі, які роздали дітям та пенсіонерам. Ми почули добрі та теплі слова до парафіян від Влада та Башира. Для місцевих жителів це була величезна подія. Ще ніколи такі спортсмени, а тим більше тренери із США, не відвідували їхнє містечко. Це була добра і тепла зустріч, після якої ми вирушили додому втомленими та щасливими. Більше того, в той день батько Влада мав день народження, і, незважаючи на це, Влад погодився після важкого бою поїхати з нами. Честь і хвала йому за це, тут можна тільки відзначити його людські якості.
Перспективи Усика та Ломаченка
– Давайте поговоримо ще про двох зіркових українських боксерів. Олександру Усику до статусу абсолютного чемпіона світу у надважкій вазі не вистачає пояса WBC. Як ви вважаєте, він зможе його завоювати?
– Ми знаємо Олександра Усика, як унікального боксера. Без перебільшень. Це людина, яка стала олімпійським чемпіоном, стала чемпіоном світу. Це боксер, який об’єднав усі титули в рамках Суперсерії та став абсолютним чемпіоном світу у крузервейті. Дуже багато людей не очікувало і не вірило, що Олександр зможе перемогти таку мега-зірку суперважкої ваги, такого атлетичного та величезного, порівняно з Олександром боксера, як Ентоні Джошуа.
Але Усик завдяки своїй технічній базі та боксерській хоробрості робить неймовірні речі. Він дуже сильний психологічно і може завоювати титул WBC у супертяжах. Я у його можливостях та потенціалі не сумніваюся. Щоправда, це буде дуже складно.
Тайсон Фьюрі – дуже рухливий для своїх габаритів, є дуже технічним та інтелектуальним бійцем. У технічному плані, на мій погляд, він набагато складніший, ніж Ентоні Джошуа. Він не має поразок. У ринзі він психологічно і морально стабільніший, ніж Джошуа – це факт. Він вміє пристосовуватися до кожного з боксерів. Ну і, звичайно, у них з Олександром велика різниця в антропометрії.
Звичайно, ми вболіватимемо за Олександра, він має всі шанси перемогти. Але в бою з Ф’юрі, я сказав би, вони – 50/50. Сподіваюся, ми отримаємо вперше в історії світового боксу дворазового абсолютного чемпіона світу. Це було б чудово для України.
– Ломаченко закрив поразку від Теофімо Лопеса двома перемогами і тепер прагне поєдинку з Камбососом. Ви знаєте цю «кухню» зсередини, чи є шанси, що їхні промоутери домовляться про такий поєдинок?
– На цю ситуацію впливає дуже багато факторів: домовленість менеджерів та промоутерів. Менеджер Камбососа – Пітер Кан – дуже досвідчений фахівець. Окрім того, це учень самого Дона Кінга, який працював з ним багато років і, звичайно, він оцінює ризики для своїх боксерів, вміє побачити комерційну перспективу. Я впевнений, що на сьогоднішній день Джордж Камбосос дуже мотивований після поєдинку з Теофімо Лопесом, і теж хоче цього поєдинку, як і Василь Ломаченко. Тим більше він неодноразово це підтверджував у пресі та соцмережах.
Якщо порівнювати їхній боксерський рівень – лише поєдинок покаже, наскільки він різний. Я думаю, є всі шанси, що такий бій відбудеться, але вважаю, що Василь не втратить нічого від того, якщо до цього йому організують поєдинок із Девіном Хейні, Райаном Гарсією, Джервонтою Девісом чи реванш із Теофімо Лопесом.
Окремо зазначу, що мені дуже приємно спостерігати за останніми поєдинками зовсім іншого Ломаченка. Котрий просто переїжджає своїх суперників як танк, повністю їх декласуючи. Мені здається, що раніше, якоїсь миті, він втратив мотивацію. Звичайно, це може бути зрозумілим, адже він дуже довго в боксі. Однак, у боях з Накатані та Коммі ми бачили українця у праймі, він показав свої найкращі якості. Це було справжнє мистецтво.
Бій із будь-яким із боксерів, яких я перерахував вище – це лише плюс для українця. Та й добре заробити теж можна буде. А до Камбососа, думаю, він таки дістанеться. Василь стане абсолютним чемпіоном, я в цьому певен.
– Питання до вас, як до фана боксу: ви хочете 2022 року побачити двох абсолютних чемпіонів світу з України?
– Безумовно, я цього дуже хотів би, адже Усик та Ломаченко – наші співвітчизники, українці і просто, повторюся, унікальні боксери в історії боксу. Вони вже були чемпіонами WBC, і хочеться, щоб вони знову стали ними. Хочеться, щоб Олександр завоював цей статус у суперважкому дивізіоні та став уже легендарним боксером – дворазовим абсолютним чемпіоном світу. В історії такого ще не було.
Василь також заслуговує на абсолют, він – унікальний боксер. Віритимемо, що так воно і буде.