«Війна залишила свій слід, але не зламала…»

Історія тендітної дівчини-ветерана

Катерина Михайлова була парамедиком Євромайдану, колишній боєць батальйону «Айдар», стала єдиною дівчиною-учасницею збірної України на InvictusGames2017 (Ігри Нескорених).

Турнір об'єднав більше 500 ветеранів бойових дій з 17 країн світу, які зможуть випробувати свої сили у 12 адаптивних спортивних дисциплінах. У вересні цього року ігри проходять у м.Торонто (Канада),  де Катерина виступить у трьох видах спорту: стрільба з лука, пауерліфтинг та велоспорт.

Історія тендітної дівчини-ветерана почалася ще зі «смертоносної» зими 2013 року. В свої, на той час, 25 років, будучи в медичній сотні, бачила те, що звичайним лікарям сниться у жахіттях.Через її руки проходили десятки поранених активістів, яким під обстрілами дівчина надавала першу медичну допомогу.

«Найважчим було протистояння під час зачистки мітингуючих «Беркутом» на вулиці Грушевського в лютому 2014, я не вірила, що це відбувалось у моїй країні. Кров, поранення, смерть». Мужній характер Катерини не дозволив відступити. Її життя вже не буде таким безтурботним, яким було раніше. Вона знає, що таке втратити у бою товаришів і як «дивитися в очі» своїй смерті, а потім дивом лишитися живою.Часу на вагання не було, війна стала поштовхом у її подальшому виборі. Катерина стала добровольцем на захисті своєї країни і змогла спростуватистереотип, що «жінці не місце на війні».

Служила Катерина пліч-о-пліч зі своїм майбутнім чоловіком Петром, з яким познайомилась ще на Майдані, а згодом їх «спільнежиття» продовжилось на полі бою.

«Свист» снаряду в Лутугіне, під час операції з розблокування Луганського аеропорту, став роковим для майбутнього подружжя. «Пам'ятаю вибух, мене відкинуло вибуховою хвилею» ­розповідає Катерина, ­ «я втратила побратимів,ми з Петром отримали контузію та черепно-мозкову травму,у мене порушено опорно-руховий апарат. Лікування травми голови та подальша реабілітація зайняла майже півроку в різних лікувальних закладах». Лише поранення змогли вивести зі строю бійця, адже вона вимушена була залишити своїх побратимів на передовій.

Можливо доля, а, можливо, випадковий збіг обставин, але справжніми ліками для Катерини став спорт. Бойовий досвід та вишкіл при виконанні вправ зі стрілецької зброї допомогли дівчині  змінити«розжарений» автомат на спортивну стрільбу з лука. Довгі та наполегливі тренування, іколишній боєць батальйону «Айдар» вже є професійною спортсменкою та єдиною дівчиною у збірній України на Invictus Games 2017.

Змагання стали новим етапом у житті дівчини. «Я вдячна своєму командирові відділення» ­ коментує Катерина, ­ «саме він порекомендував мені спробувати свої сили». Здавалося б, військова життєва сторінка повинна була б повністю її загартувати, але відбір на змагання змусив Катерину понервувати. «Не давала спокою думка «потраплю до команди, чи ні». Адже охочих спортсменів було багато».

«Я змогла, серед початківців посіла призове місце». Війна залишила свій слід, але не зламала Катерину. «Головною для менестала віра в свої сили» ­ розповідає спортсменка, ­ «не опускати свої руки і, звичайно, активний спосіб життя». Саме спорт допоміг дівчині адаптуватись та повернутись до «мирного» сьогодення .

Душею та серцем із нашими спортсменами, затамувавши подих біля телевізійних екранів, поруч вся Україна. Ми, в свою чергу, бажаємо удачі та перемоги українським героям в Канаді, адже вони того варті.