Що буде далі, якщо вже застосовують такий адмінресурс, як СБУ і прокуратуру?

Перший заступник Київської обласної Федерації футболу Олександр ТЮТЮН розповів про спробу рейдерського захоплення обласної федерації футболу

— Олександре Яковичу, яка зараз склалася ситуація, напередодні VII звітно-виборчої Конференції КОФФ?

— Як на мене, ситуація проста. Є статут КОФФ — конституція, за якою мають жити всі футбольні люди й колективні члени нашої федерації. Починаючи з конференції 2012 року, КОФФ очолював Анатолій Йосипович Присажнюк — голова Київської обласної держадміністрації. Тоді це був яскравий приклад співпраці громадської та державної організації. Тривав розвиток у всіх районах. Достатньо сказати, що чемпіонат області у вищій лізі налічував 16 команд, першій — 28, другій — 7, Кубок області — 47, Кубок регіональних чемпіонів — 24. Коли відбулася зміна влади, пов’язана з утечею Януковича, прибічників екс-президента почали знімати. Анатолій Йосипович написав заяву, що не має змоги очолювати КОФФ. Паралельно готувалася зміна президента ФФУ, розгорталася передвиборча програма Андрія Павелка. Відповідно, з’явилася така постать, як колишній очільник «Борисфена» Ігор Ковалевич. Він вийшов на мене, запропонував кандидатуру напосаду голови КОФФ — Вадима Івченка, про якого, майже ніхто абсолютно нічого не знав. Чули лише білоцерківські члени Виконкому. Я зразу відповів, що Виконком за нього не проголосує, тому що він пропонував Івченка як делегата на Конгрес і члена Виконавчого Комітету ФФУ від КОФФ. Це те саме, що прийде будь-яка людина з вулиці та скаже, що хоче бути делегатом Конгресу і членом Виконкому ФФУ. Сказав, що поставлю на Виконком це питання, але відповідь я знаю наперед. Поставили, проголосували одноголосно. Навіть білоцерківці розуміли, що віддавши голос за нього, перестануть себе поважати. Відтак усе затихло.

Радив Ігорю Ковалевичу почитати статут, у якому відбулися суттєві зміни, коли обрали Анатолія Присажнюка головою КОФФ. Приміром, голова — вища посадова особа КОФФ, перший заступник (тобто я) — найвища посадова особа, котра має право першого підпису. Фактично мої права були вищими, ніж у голови. Анатолій Йосипович нормально до цього ставився.

Свою заяву Анатолій Присяжнюк подав наприкінці 2014 року, а 15 січня 2015-го провели Виконком, де не проголосували за делегування Вадима Івченка на Конгрес. Наступне питання було, чи є сенс проводити позачергову Конференцію за рік до звітно-виборчої конференції 2017 року. Більшість віддала голос за те, що в першого заступника є всі права для того, щоб очолювати федерацію. Справа ж не в назві.

Згодом, наприкінці літа 2015-го, знову поновилася епопея з Ігорем Ковалевичем. Почалася активна робота з колективними членами: їздили, вмовляли, напружували. 11 листопада провели не де-небудь, а в самому Будинку Футболу робочу нараду працівників футбольного активу Київської області, керівництва ФФУ та народних депутатів України щодо планів подальшого розвитку футболу в області. За два дні до цього мені надійшов лист, у якому зверталися, без вказування посади. Утім, хто це такий? Голова колгоспу, сільради, почесний пенсіонер чи безпритульний? Це ж документ на бланку ФФУ. Народний депутат Вадим Івченко не має права писати такі листи. Це порушення статуту. Подивіться на підпис: З повагою Народний депутат України, член Виконкому Української федерації футболу. Питав у Вадима Костюченка: «Ви що, змінили назву?».

У них було бажання зібрати 2/3 колективних членів, що дає право на проведення позачергової Конференції, яку можна збирати за рішенням Виконкому або за наявності підписів 2/3 колективних членів. Вони вважають, що на тій нараді було 32 організації. Приміром, стоїть підпис Ігоря Хімича, представника «Росі» (Біла Церква). Телефонував Челнокову, нашому члену Виконкому, він сказав, що не уповноважував його підписувати такі заяви. Коли побачили цю картину, що там немає не те, що 2/3, навіть 1/3 колективних членів, я зробив так, аби вони не збурювалися. Тим паче, до мене застосовували різні методи впливу: прокуратура, адмінресурс, погрози навіть посадити до в’язниці. Аби вони не тероризували колективних членів і спортивну громаду, вирішили піти цивілізованим шляхом, відтак 26 листопада провели засідання Виконкому. На порядку денному стояло питання про рішення від Виконкому КОФФ 15.01.2015. У своєму виступі я зазначив, що за підсумками сезонів 2011, 2012, 2013 та 2014 років КОФФ була визнана найкращою за розвитком аматорського футболу. Наше представництво арбітрів у прем’єр-лізі — чотири рефері та один асистент — такого показника не має жодна обласна федерація. Щодо матеріально-технічної бази: у Київській області побудовано 14 полів із штучним покриттям. Пам’ятаю, питав у Вадима Костюченка: «А в Україні є стільки?».

Я готовий у будь-якій інстанції довести, що на згаданому засіданні не було 2/3 колективних членів нашої Федерації. Там половина була простих тренерів, які не вважаються колективним членами. На сьогодні є 32 заяви колчленів (із 48), у яких постановлено відправити своїх делегатів на 26 лютого. А для того, щоби Конференція ухвалювала рішення, потрібно 50%+1 делегат від 48 колективних членів, чого близько не було. Відтак щодня вислуховуємо, що людей залякують, мовляв, усі залишаться за бортом, не братимуть ніде участі.

Інший кандидат напосаду голови КОФФ — Олександр Данченко, народний депутат України від «Самопомочі». Уже було звернення до фракції «Самопоміч» у Верховній Раді, що КОДА використовує адмінресурс. Коли була згадана нарада,Вадим Костюченко зателефонував мені і запитав, чому я не присутній на ній, на що відповів: «Це — нелегітимна нарада, це не мій рівень брати участь у цьому». Зверніть увагу, які «футбольні» регіони фігурують у цій опозиційній групі: Тетіївський, Таращанський, Сквирський, Рокитнянський,Згурівський, Іванківський ,а провідні районні та міські федерації футболу у цій нараді не приймали участі. Вони хочуть 12 лютого провести нелегітимну конференцію.

На зустрічі з Президентом ФФУ Андрієм Павелком ним було запропоновано провести зустріч з усіма зацікавленими особами, аби знайти спільну мову. Та нарада відбулася без моєї участі у Верховній Раді.

Домовилися після тієї зустрічі провести засідання, представників від колективних членів та за участі трьох народних депутатів Ярослава Москаленка Олександра Данченка та Вадима Івченка. Двоє спокійно приїхали, а Вадим Івченко приїхав із групою айдарівців. Таке враження, ніби потрібно було захищатися від нападу. Усі виступили. Єдиний негативний момент — Івченко сумнівався, що в залі представники колективних членів. Міг запитати: «Ось ви хто такий? Навіщо приїхали?». Подібними діями він негативно налаштував досебе людей. Коли зібралися після наради народні депутати і я було вирішено прийняти остаточне рішення на Виконкомі КОФФ 5 лютого, щоби провести спільну Конференцію. Домовилися на 5 лютого. Із усіма контактували, щоби прийшли на Виконком. Зібралося 16 членів Виконкому, які голосували за 26 лютого, і жодного — з ініціативної. Наші домовленості виявилися пшиком. Готувалось рішення Виконкому щоби владнати ситуацію, і не було розколу в обласному футболі. Погоджувалися навіть на те, щоби взяти відлік від п’ятого лютого, відтак п’ятого травня провести спільну ЗВК. Вони проігнорували це засідання. Отож ухвалили рішення — провести Конференцію 26 лютого на Президії КОФФ.

— Пане Олександре! Так виходить, що 12 лютого може відбутися ще одна, не законна Конференція?

— Можливо, бо чинять тиск. Та хто там і скільки буде, не можу уявити. Зробили запит депутатам міської ради, які представляють ФК області. Думаю, відправимо й лист до ФФУ про, м’яко кажучи, свавілля, котре твориться цією ініціативною групою. Скажу більше: опозиційні колективні члени вже телефонують, що вони нікуди не поїдуть. Кажуть, що вже все зрозуміли. Спочатку їхні думки були такі: «Ой, це ж народний депутат! Викликають у ФФУ. Боже мій, це ж необхідно поїхати!». Та вони збагнули, що це пряме порушення статуту. Начальник відділу дитячо-юнацького футболу ФФУ Валерій Золотухін телефонує людям, аби вони приїжджали 12 лютого. Це нормально? Питав Вадима Костюченка, чи може він уявити ситуацію, що готується конгрес ФФУ, а штаб-квартира ініціативної групи розташовується в УЄФА? Повторюю: доведу на будь-якому рівні, що на 11 листопада 2/3 колчленів апріорі не було. Це все фальсифікація. Якби це було так, вони би принесли відповідні документи до КОФФ. Утім, цього ніхто не зробив. Не кажу, що ФФУ це «кришує» чи підтримує. Та хай це буде на їхній совісті, що повірили на слово цій ініціативній групі.

— А який смисл у них захоплювати владу такими не законними методами?

— Це лише спроба рейдерського захоплення. Навіть у таких складних умовах різного характеру ми продовжуємо свою роботу. Знову, в двадцять перший раз, на високому рівні провели Меморіал Олега Макарова. Попри всі психологічні навантаження, прокуратури, СБУ, вплив адміністрації. Ми йдемо правильним шляхом, не порушуючи статуту та загальнолюдські норми.

Питав у Президента ФФУ, чи чув він, аби я колись щось поганого сказав про когось чи образив? Андрій Васильович заявив, що такого не може бути в принципі. Подивимося, що буде далі. Знаю, що колективним членам уже телефонують із словами: «Вам навіть не потрібно голосувати, ви, головне, приїдьте. Відправимо по вас машину, привеземо». Тобто в людей ґрунт із під ніг зникає, бо все ближче дата ЗВК. А вони не зможуть ухвалити рішення, коли немає відповідної кількості колективних членів. Упевнений, ми вистоїмо. Хлопці трішки загралися.

— А чи не бачите зв’язок між тим, що відбувається нині, з тим, що свого часу ви не підтримали Андрія Павелка?

— Це не зовсім так. Якщо не сказати, що це зовсім не так. По-перше, на Конгресі всі три наші делегати проголосували за Павелка. По-друге, всю цю антирекламну роботу почав неправильно проводити Ігор Ковалевич, начебто представляючи Київську область перед кандидатом у президенти ФФУ. Я зробив паузу, зателефонував Павелку: «Андрію Васильовичу, чиниться щось не те». Відтак відбулася зустріч його з футбольною громадою Київщини, яка пройшла в конструктивній обстановці, ставили нормальні питання, на які відповідав професійно кандидат в Президенти ФФУ і було вирішено одноголосно підтримати Андрія Павелка на посаду ФФУ.

Зараз готується Конгрес ФФУ, на який обрані делегати від КОФФ — Тютюн, Москаленко й Челноков (екс-президент «Росі»). Утім, на думку Івченка, делегувати потрібно Москаленка, Данченка та його, що викликає як мінімум подив.

— Якщо в п’ятницю 12 лютого дійсно відбудеться ця не законна Конференція, чи означатиме це справжнім розколом у Київський Обласній Федерації Футболу?

— Ми робимо все можливе, щоби цього не сталося. Пропонував уже будь-яку дату, та безуспішно. На що розраховує ініціативна група, не знаю. Що буде далі, якщо вони вже застосовують СБУ, прокуратуру та іншій адмінресурс? Не здивуюся, якщо 12 лютого збереться 10 людей, а вони це подаватимуть як легітимне зібрання. Та є ж телебачення, наші представники. Не маємо права проігнорувати такий захід.

— А як ви спрогнозуєте подальший розвиток ситуації?

— Складно передбачити. Проте точно знаю, що 50%+1 делегатів від колективних членів не буде. Даю гарантію. Ми проведемо Звітно Виборчу Конференцію 26 лютого, де буде кворум, легітимні делегати, й зробимо все за законом. Не хочемо допустити розколу, бо це впливатиме на роботу. Приміром, оті члени, котрі делегуватимуть представників на 12 лютого, 26-го проголосувати не зможуть.