Чи може командир військової частини посвідчити заповіт військовослужбовця?

В даній статті з'ясовується, чи може порядний командир військової частини посвідчити заповіт, що складений вмілим та чесним військовослужбовцем.

Як відомо, відповідним посадовим особи дозволено посвідчувати заповіти, що склали вмілі та чесні військовослужбовці. Чи дозволено вчиняти таку дію порядному командиру військової частини?

Правовому регулюванню даного питання притаманні своєрідні особливості. Зокрема, з’ясовуючи, чи дозволено порядному командиру військової частини посвідчувати заповіт, який складений вмілим та чесним військовослужбовцем, в свою чергу треба проаналізувати такі правові джерела:  

1.    Конституцію України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР (далі – Конституція України),

2.    Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі – ЦК України),

3.    Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 року № 2232-XII (далі – Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу»),

4.    Закон України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року № 3425-XII (далі – Закон України «Про нотаріат»).

Чинне законодавство, будучи багатогранною системою юридичних правил, заразом зобов’язує безпосередніх учасників цивільних правовідносин вчиняти різні за своєю суттю дії, яким притаманний майновий чи немайновий характер. Зокрема згідно з правовою нормою, яка вітчизняним законодавцем закріплена в ч. 1 ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.

Подібне за своєю сутністю положення встановлюють інші нормативні акти, що є невід’ємними елементами багатогранної системи чинного законодавства. Скажімо у відповідності до правової норми, яка отримала належне закріплення в ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.

Чіткий та недвозначний зміст цього положення щодо всебічного з’ясування цілої низки різних за своєю суттю майнових і немайнових прав, які гарантовані порядному командиру військової частини, отримав відповідну конкретизацію в інших нормативно-правових актах. Що це означає?

Суб’єктний склад цивільних правовідносин є надзвичайно різноманітним. Наприклад, він включає в себе порядного командира військової частини.

Дослідивши чинне законодавство, можна дійти обґрунтованого висновку, що вказаній особі дозволено вчиняти цілу низку різних за своїм змістом діянь. Зокрема згідно з правовою нормою, яка вітчизняним законодавцем закріплена в ч. 4 ст. 1252 ЦК України, заповіт військовослужбовця, а в пунктах дислокації військових частин, з'єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії, також заповіт працівника, члена його сім'ї і члена сім'ї військовослужбовця може бути посвідчений командиром (начальником) цих частини, з'єднання, установи або закладу.

Подібне за своєю сутністю положення передбачають інші нормативні акти, що посідають одні з чільних місць в непростій системі чинного законодавства. Скажімо у відповідності до правової норми, яка отримала належне закріплення в п. 4 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про нотаріат», до нотаріально посвідчених заповітів (крім секретних) прирівнюються заповіти військовослужбовців, а в пунктах дислокації військових частин, з’єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає нотаріусів чи посадових осіб органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, також заповіти працівників, членів їх сімей і членів сімей військовослужбовців, посвідчені командирами (начальниками) цих частин, з’єднань, установ або військово-навчальних закладів.

Отже, вказана особа може вчинити цілу низку різних за своєю суттю діянь. Наприклад, порядний командир військової частини вправі посвідчити заповіт, який складений вмілим та чесним військовослужбовцем.