Окремі спірні питання щодо продовження строку для прийняття спадщини

В даній статті з'ясовується, на яких учасників правових відносин покладено обов'язок доводити поважність причини пропуску строку, що в свою чергу встановлений для прийняття спадщини.

   Інколи з тих чи інших причин спадкоємці пропускають встановлений строк для прийняття спадщини. Чи повинні вищевказані особи доводити поважність причини такого пропуску?
  Правовому регулювання даного питання притаманні своєрідні особливості. Зокрема, з’ясовуючи, на яких осіб покладено обов’язок доведення поважності пропуску строку для прийняття спадщини, треба в свою чергу проаналізувати такі правові джерела:
       1. чинне законодавство:
       - Конституцію України від 28.06.1996 року № 254к/96-ВР зі змінами та доповненнями (далі – Конституція України),
    - Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 року № 1618-IV зі змінами та доповненнями (далі – ЦПК України);
       2. судову практику:
      - Постанову, яка прийнята Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 24.06.2020 року по справі № 490/10140/16-ц (далі – Постанова Верховного Суду від 24.06.2020 року по справі № 490/10140/16-ц),
      - Постанову, яка прийнята Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 21.09.2020 року по справі № 572/1251/18 (далі – Постанова Верховного Суду від 21.09.2020 року по справі № 572/1251/18),
      - Постанову, яка прийнята Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 16.11.2020 року по справі № 554/5866/18 (далі – Постанова Верховного Суду від 16.11.2020 року по справі № 554/5866/18),
     - Постанову, яка прийнята Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 16.12.2020 року по справі № 362/5972/18 (далі – Постанова Верховного Суду від 16.12.2020 року по справі № 362/5972/18).
    Юридичний склад спадкової маси включає в себе різні за своєю суттю блага. Зокрема всі суб’єкти цивільних відносин можуть набути в приватну власність житлові будинки, дорогоцінні метали, транспортні засоби, ювелірні прикраси, грошові кошти, земельні ділянки, цінні папери, меблеві гарнітури та інші речі, що перебувають в цивільному обороті.
   Одначе потрібно пам’ятати про те, що чинним законодавством передбачено відповідну процедуру, дотримавшись якої, вищевказані суб’єкти можуть стати повноправними володільцями таких благ. Зокрема згідно з правовою нормою, яка закріплена національним законодавцем в ч. 2 ст. 42 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, що визначений законом.
    Чіткий та недвозначний зміст цього положення щодо всебічного з’ясування досліджуваного нами проблемного аспекту коментуються іншими джерелами, під якими в свою чергу необхідно розуміти судову практику, що сформувалася при належному вирішенні відповідних справ. Як це розуміти?
    Чинне законодавство, регулюючи різні за своїм змістом правові відносини, водночас не є досконалим. Така думка пояснюється тим, що в окремих нормах, які отримали належне закріплення у відповідних нормативно-правових актах, водночас не названо відповідних осіб, що в свою чергу зобов’язані вчиняти відповідні дії, яким притаманний майновий чи немайновий характер.
   Не оминуло вказане негативне явище й численні закони, які регламентують спадкові відносини. Скажімо в правових нормах, закріплених в ЦПК України, вітчизняний законодавець в свою чергу не передбачив жодної вказівки про те, які учасники правових відносин повинні аргументувати поважність причини пропуску строку для прийняття спадкової маси.
     Зазначена прогалина вирішується завдяки багатогранній судовій практиці, яка сформувалася при вправному та своєчасному вирішенні спадкових спорів. Зокрема Постановою Верховного Суду від 24.06.2020 року по справі № 490/10140/16-ц передбачено, що:
    «Обов`язок доведення поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини покладається на спадкоємця, який пропустив цей строк».
      Ідентичний за своїм змістом правовий висновок закріплюють інші рішення, що ухвалив у встановленому порядку вищезазначений орган державної влади. Наприклад, одними з таких процесуальних документів є:
   - Постанова Верховного Суду від 21.09.2020 року по справі № 572/1251/18,
   - Постанова Верховного Суду від 16.11.2020 року по справі № 554/5866/18,
   - Постанова Верховного Суду від 16.12.2020 року по справі № 362/5972/18.
     Таким чином, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, зобов’язаний доводити поважність причини такого пропуску.