Один з аспектів врахування принципу свободи заповіту в судовій практиці

28 ноября 2022, 21:45
Владелец страницы
Адвокат
0
13

В даній статті з'ясовується, чи треба враховувати принцип свободи заповіту при вирішенні питання про поважність причин пропуску встановленого чинним законодавством строку для прийняття спадщини.

 З’ясовуючи окремі факти, потрібно враховувати принцип свободи заповіту. Чи поширюється вищевказане правило на вирішення питання, яке стосується поважності причин пропуску встановленого чинним законодавством строку для прийняття благ, що в свою чергу складають спадщину?
  Правовому регулювання даного питання притаманні своєрідні особливості. Зокрема, встановлюючи, чи потрібно враховувати принцип свободи заповіту при вирішенні питання, яке стосується поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини, треба в свою чергу проаналізувати такі джерела:
    1. чинне законодавство:
    - Конституцію України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР (далі – Конституція України),
    - Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі – ЦК України);
    2. судову практику:
    - Постанову, що прийнята Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 20.02.2019 року по справі № 694/1179/17 (далі – Постанова Верховного Суду від 20.02.2019 року по справі № 694/1179/17),
     - Постанову, що прийнята Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 04.03.2020 року по справі № 133/1880/18 (далі – Постанова Верховного Суду від 04.03.2020 року по справі № 133/1880/18),
    - Постанову, що прийнята Верховним Судом у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду 20.12.2021 року по справі № 671/1504/20 (далі – Постанова Верховного Суду від 20.12.2021 року по справі № 671/1504/20),
     - Постанову, що прийнята Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 27.10.2022 року по справі № 528/1289/21 (далі – Постанова Верховного Суду від 27.10.2022 року по справі № 528/1289/21).
    Юридичний склад спадкової маси включає в себе різні за своєю суттю блага. Зокрема всі учасники цивільних відносин можуть набути в приватну власність житлові будинки, дорогоцінні метали, транспортні засоби, ювелірні прикраси, цінні папери та інші речі, що перебувають в цивільному обороті.
   Але не потрібно забувати про те, що чинним законодавством передбачено відповідну процедуру, дотримавшись якої, вищезгадані суб’єкти можуть стати повноправними володільцями таких благ. Зокрема згідно з правовою нормою, яка закріплена національним законодавцем в ч. 2 ст. 42 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, що визначений законом.
   Чіткий та недвозначний зміст цього положення щодо всебічного з’ясування досліджуваного нами проблемного аспекту коментуються іншими джерелами, під якими в свою чергу необхідно розуміти судову практику, що сформувалася при належному вирішенні відповідних справ. Як це розуміти?
   Чинне законодавство, регулюючи різні за своїм змістом правові відносини, водночас не є досконалим. Іншими словами, в тих або інших правових нормах, які отримали належне закріплення у відповідних нормативно-правових актах, в свою чергу відсутня ціла низка різних за своєю суттю правил, що стосуються грамотного вирішення тих або інших майнових спорів.
   Не оминуло вказане негативне явище й численні закони, які регламентують спадкові відносини. Скажімо в правових нормах, які закріплені в ЦК України, вітчизняний законодавець в свою чергу не передбачив жодної вказівки про те, що при вирішенні питання, яке стосується поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини треба враховувати принцип свободи заповіту.
    Зазначена прогалина вирішується завдяки багатогранній судовій практиці, яка сформувалася при вправному та своєчасному вирішенні спадкових спорів. Зокрема Постанова Верховного Суду від 20.02.2019 року по справі № 694/1179/17 передбачено, що:
    «У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права».
    Ідентичний за своїм змістом правовий висновок закріплюють інші рішення, що ухвалив у встановленому порядку вищезазначений орган державної влади. Наприклад, одними з таких процесуальних документів є:
    -    Постанова Верховного Суду від 04.03.2020 року по справі № 133/1880/18;
    -    Постанова Верховного Суду від 20.12.2021 року по справі № 671/1504/20;
    -    Постанова Верховного Суду від 27.10.2022 року по справі № 528/1289/21.
    Таким чином, при вирішенні питання, що стосується поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини треба враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Рубрика "Блоги читателей" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости науки
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.