Ордер не подають до суду разом з договором про надання правової допомоги

В даній статті з'ясовується, чи повинен вмілий адвокат, що є ефективним представником в адміністративному процесі, надати відповідному суду ордер разом з договором про надання правової допомоги.

    Добросовісний та цілеспрямований адвокат, що є вправним представником в адміністративному процесі, зобов’язаний вчиняти різні за своєю сутністю дії. Чи повинна вищезазначена особа подавати відповідному органу судової влади ордер разом з договором про надання правничої (правової) допомоги?
     Правовому регулюванню даного питання притаманні своєрідні особливості. Зокрема, з’ясовуючи, чи повинен чесний адвокат, що є вмілим представником в адміністративному процесі, надавати тому чи іншому органу судової влади ордер сукупно з договором про надання правничої (правової) допомоги, потрібно проаналізувати такі правові джерела:
             1. чинне законодавство:
      - Конституцію України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР зі змінами і доповненнями (далі – Конституція України),
           - Кодекс адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року № 2747-IV зі змінами і доповненнями (далі – КАС України),
          - Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-V зі змінами і доповненнями (далі – Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»),
          - Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (надалі – Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги);
             2. судову практику:
      - Постанову, яка прийнята Верховним Судом у складі Великої Палати Верховного Суду 05.12.2018 року по справі № П/9901/736/18 (далі – Постанова Верховного Суду від 05.12.2018 року по справі № П/9901/736/18),
     - Постанову, яка прийнята Верховним Судом у складі колегії суддів  Касаційного  адміністративного суду 16.05.2019 року по справі № 826/7327/18 (далі – Постанова Верховного Суду від 16.05.2019 року по справі № 826/7327/18),
     - Постанову, яка прийнята Верховним Судом у складі колегії суддів  Касаційного  адміністративного суду 30.01.2020 року по справі № 500/787/19 (далі – Постанова Верховного Суду від 30.01.2020 року по справі № 500/787/19),
     - Постанову, яка прийнята Верховним Судом у складі колегії суддів  Касаційного  адміністративного суду 12.07.2021 року по справі № 640/14429/20 (далі – Постанова Верховного Суду від 12.07.2021 року по справі № 640/14429/20).
         Чинне законодавство, будучи багатогранною системою юридичних правил, заразом передбачає головні засади ефективного та продуманого утвердження нашої Батьківщини, як незалежної, демократичної, а також правової держави. Скажімо згідно з правовою нормою, яка вітчизняним законодавцем закріплена в ч. 1 ст. 131² Конституції України, для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
        Чіткий та недвозначний зміст цього положення щодо всебічного з’ясування аналізованого нами питання роз’яснюється відповідною судовою практикою. Як це розуміти?
       Адміністративний процес – це важливий елемент професійного судочинства. Завдяки йому відбувається справедливе, неупереджене й своєчасне вирішення різних за своєю суттю спорів, що виникають в складній та багатогранній сфері публічно-правових відносин.
     Вказаним учасникам правових відносин властивий чіткий суб’єктний склад. Зокрема у відповідності до правової норми, яка отримала належне закріплення в ч. 1 ст. 57 КАС України, представником у суді може бути:
           -  або адвокат,
           -  або законний представник.
     Чинне законодавство, регламентуючи правомірну поведінку вказаних осіб, водночас не зобов’язує їх вчиняти цілу низку різних за своєю сутністю діянь. Скажімо в правових нормах, які закріплені в КАС України, в законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також в Положенні про орден, відсутні чіткі й недвозначні вказівки про те, що вправний та чесний адвокат, який в свою чергу є ефективним представником в адміністративному процесі, зобов’язаний подавати відповідному органу судової влади ордер в сукупності з копією договору про надання правничої (правової) допомоги. 
        Вказаної правової концепції дотримується й обґрунтована судова практика, яка склалася внаслідок якісного та вчасного розгляду адміністративних спорів. Зокрема Постановою Верховного Суду від 05.12.2018 року по справі № П/9901/736/18, передбачено, що:
      «Надання договору про правничу допомогу, його копії або витягу разом із ордером чинна редакція КАС України не вимагає».
        Аналогічний за своїм змістом правовий висновок закріплюють інші рішення, що у відповідному порядку були ухвалені вказаним органом державної влади.  Скажімо одними з таких процесуальних документів є:
      - Постанова Верховного Суду від 16.05.2019 року по справі № 826/7327/18,
      - Постанова Верховного Суду від 30.01.2020 року по справі № 500/787/19,
      - Постанова Верховного Суду від 12.07.2021 року по справі № 640/14429/20).
      Звідси випливає декілька важливих аспектів, що мають практичне значення. Наприклад, вмілий та доброчесний адвокат, який є ефективним представником в адміністративному процесі, заразом не повинен надавати відповідному суду орден разом з договором про надання правничої (правової) допомоги.