Де в ордері вказано обмеження адвоката в адміністративному процесі?

В даній статті з'ясовується, де саме в ордері зазначаються ті чи інші обмеження вмілого адвоката, якими він може скористатися, будучи ефективним представникм в адміністративному процесі.

 Діяльність, що здійснюється вмілим адвокатом в адміністративному процесі, не є вседозволеною. Де в ордері про надання правової (правничої) допомоги потрібно зазначити різні за своїм змістом обмеження юридичних повноважень добросовісного адвоката в адміністративному процесі?
     Правовому регулювання даного питання притаманні своєрідні особливості. Зокрема, з’ясовуючи, де в ордері про надання правової (правничої) допомоги, необхідно зазначати обмеження правомочності адвоката, що в свою чергу бере активну участь в адміністративному процесі, встановлені угодою про надання правової допомоги, доцільно дослідити такі джерела:
          1.  чинне законодавство:
      -  Конституцію України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР зі змінами і доповненнями (надалі – Конституція України),
         -  Кодекс адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року № 2747-IV зі змінами і доповненнями (далі – КАС України),
         -  Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-V зі змінами  і доповненнями (надалі – Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»),
         -  Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (надалі – Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги);
          2.  судову практику:
   - Постанову, яка була прийнята Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду 18.10.2018 року по справі № 811/1507/18 (далі – Постанова Верховного Суду від 18.10.2018 року по справі № 811/1507/18),
   - Постанову, яка була прийнята Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду 24.01.2019 року по справі №  822/1734/18 (далі – Постанова Верховного Суду від 24.01.2019 року по справі №  822/1734/18),
   - Постанову, яка була прийнята Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду 08.02.2019 року по справі № 807/185/18 (далі – Постанова Верховного Суду від 08.02.2019 року по справі № 807/185/18),
   - Постанову, яка була прийнята Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду 18.02.2019 року по справі № 826/10404/16 (далі – Постанова Верховного Суду від 18.02.2019 року по справі № 826/10404/16).
         Чинне законодавство, будучи багатогранною системою юридичних правил,  заразом передбачає головні засади ефективного та продуманого утвердження нашої Батьківщини, як незалежної, демократичної, а також правової держави. Скажімо згідно з правовою нормою, яка вітчизняним законодавцем закріплена в ч. 1 ст. 131² Конституції України, для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
     Чіткий та недвозначний зміст даної норми стосовно всебічного з’ясування аналізованого нами питання отримав чіткі роз’яснення в правових висновках, що охоплені судовою практикою. Як це розуміти?
      Чинне законодавство, регулюючи різних за своєю суттю правові відносини, водночас не є досконалим. Зокрема в окремих правових нормах, які отримали належне закріплення у відповідних законах, не передбачено конкретних вимог до тих або інших процесуальних документів.
    Не оминуло вказане негативне явище й нормативні акти, які регламентують справедливе та вчасне правосуддя. Скажімо в правових нормах, що закріплені в КАС України, в законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» й в Положенні про орден про надання правничої (правової) допомоги, відсутні чіткі й недвозначні вказівки про те, де саме в даному ордені потрібно зазначати ті або інші обмеження процесуальних повноважень добропорядного адвоката, що в свою чергу бере активну участь в адміністративному процесі.
      Зазначена проблема вирішується завдяки обґрунтованій судовій практиці, яка сформувалася внаслідок об’єктивного вирішення адміністративних спорів. Скажімо Постановою Верховного Суду від 18.10.2018 року по справі № 811/1507/18 передбачено, що:
       «Про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, останній або керівник адвокатського об'єднання (бюро) зобов'язані вказати на звороті ордера».
       Аналогічний за своєю суттю правовий висновок закріплюють інші рішення, що у відповідному порядку були ухвалені вказаним органом державної влади. Зокрема одними з таких процесуальних документів є:
    - Постанова Верховного Суду від 24.01.2019 року по справі №  822/1734/18,
    - Постанова Верховного Суду від 08.02.2019 року по справі № 807/185/18,
    - Постанова Верховного Суду від 18.02.2019 року по справі № 826/10404/16.
    Отже, чинне законодавство потребує невідкладного і значного коригування. Скажімо в КАС України доцільно закріпити правову норму такого змісту:
    «Про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, останній або керівник адвокатського об'єднання (бюро) зобов'язані вказати на звороті ордера».
     Ідентичні за своїм змістом зміни треба внести і в інші акти, що регулюють добросовісну та вправну юридичну діяльність. Зокрема правову норму про те, що ті або інші відомості, які стосуються обмеження правомочності адвоката, встановлені в свою чергу відповідною угодою про надання правової допомоги, вказана особа чи керівник адвокатського об'єднання (бюро) повинні вказати на звороті ордера.
      Отже, відповідні обмеження юридичних повноважень вправного адвоката, який бере вмілу участь в адміністративній справі, зазначаються даною особою або керівником адвокатського об’єднання (бюро) на звороті ордера.