Юридичний зміст закриття провадження в господарській справі

В даній статті з'ясовується, в чому полягає непростий зміст юридичного терміну «закриття провадження у справі».

  У випадках, вичерпний перелік яких закріплений чинним законодавством, доброчесний суддя закриває відповідне провадження в господарській справі. В чому полягає юридична суть вказаного факту?   
   Правовому регулювання даного питання притаманні своєрідні особливості. Зокрема, встановлюючи, в чому полягає непростий зміст юридичного терміну «закриття провадження у справі», треба проаналізувати такі джерела:
        1. чинне законодавство:
       -  Конституцію України від 28.06.1996 року № 254к/96-ВР зі змінами і доповненнями (далі – Конституція України),
       -  Господарський процесуальний кодекс України від 06.11.1991 року № 1798-XII зі змінами і доповненнями (далі – ГПК України);
        2.  судову практику:
       - Постанову, яка прийнята Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду 10.04.2018 року по справі № 902/403/17 (далі – Постанова Верховного Суду від 10.04.2018 року по справі № 902/403/17),
       - Постанову, яка прийнята Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду 17.09.2019 року по справі № 910/14672/17 (далі – Постанова Верховного Суду від 17.09.2019 року по справі № 910/14672/17),
        - Постанову, яка прийнята Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду 27.05.2020 року по справі № 916/1126/19 (далі – Постанова Верховного Суду від 27.05.2020 року по справі № 916/1126/19),
        - Постанову, яка прийнята Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду 08.06.2021 року по справі № 910/18211/19 (далі – Постанова Верховного Суду від 08.06.2021 року по справі № 910/18211/19).
       Чинне законодавство, будучи багатогранною системою юридичних правил, водночас передбачає головні засади ефективного та осмисленого утвердження нашої Вітчизни, як незалежної держави. Скажімо згідно з правовою нормою, яка національним законодавцем закріплена в ч. 1 ст. 55 Конституції України, права і свободи людини та громадянина захищаються судом.
     Чіткий та недвозначний зміст цього положення щодо всебічного з’ясування досліджуваного нами проблемного аспекту коментуються іншими джерелами, під якими в свою чергу необхідно розуміти не тільки нормативно-правові акти, а й судову практику. Як це розуміти?
     Чинне законодавство, регулюючи різні за своїм змістом правові відносини, заразом не є досконалим. Зокрема в нормах, які отримали належне закріплення в окремих нормативно-правових актах, відсутня ціла низка чітких визначень відповідних юридичних термінів. 
    Не оминуло вказане негативне явище й численні закони, які регламентують якісне правосуддя. Скажімо в правових нормах, що закріплені в ГПК України, вітчизняний законодавець не передбачив чіткого та недвозначного визначення юридичного терміну «закриття провадження в справі».
        Зазначена проблема вирішується завдяки аргументованій судовій практиці, яка склалася внаслідок якісного та вчасного вирішення господарських спорів. Зокрема Постановою Верховного Суду від 10.04.2018 року по справі № 902/403/17 передбачено, що закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
        Аналогічний за своєю суттю правовий висновок закріплюють інші рішення, що у відповідному порядку були ухвалені згаданим органом державної влади. Скажімо одними з таких процесуальних документів є:
     - Постанова Верховного Суду від 17.09.2019 року по справі № 910/14672/17,
     - Постанова Верховного Суду від 27.05.2020 року по справі № 916/1126/19,
     - Постанова Верховного Суду від 08.06.2021 року по справі № 910/18211/19.
    Отже, закриття провадження у справі – це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.