Основні елементи, що визначають юридичну сутність господарського позову

В даній статті з'ясовується, які основні елементи визначають юридичну сутність обгрунтованого позову, що в свою чергу поданий відповідною особою в господарському процесі.

            Господарський процес видається неможливим без аргументованого позову, що поданий відповідною особою. Які саме структурні елементи визначають юридичну сутність вказаного документу?
  Правовому регулювання даного питання притаманні своєрідні особливості. Зокрема, з’ясовуючи, які структурні елементи визначають юридичну сутність обґрунтованого позову, що в свою чергу поданий в господарському процесі, необхідно проаналізувати такі взаємопов’язані джерела:
       1.    чинне законодавство:
         - Конституцію України від 28.06.1996 року № 254к/96-ВР зі змінами і доповненнями (далі – Конституція України),
        - Господарський процесуальний кодекс України від 06.11.1991 року № 1798-XII зі змінами і доповненнями (далі – ГПК України),
      - Закон України «Про міжнародне приватне право» від 23.06.2005 року № 2709-IV (далі – Закон України «Про міжнародне приватне право»);
          2.    судову практику:
       - Постанову, яка прийнята Верховним Судом України у складі колегії суддів Касаційного господарського суду 19.09.2019 року по справі № 924/831/17 (далі – Постанова Верховного Суду України від 19.09.2019 року по справі № 924/831/17),
       - Постанову, яка прийнята Верховним Судом України у складі колегії суддів Касаційного господарського суду 09.06.2020 року по справі № 908/3736/15 (далі – Постанова Верховного Суду України від 09.06.2020 року по справі № 908/3736/15),
       - Постанову, яка прийнята Верховним Судом України у складі колегії суддів Касаційного господарського суду 15.04.2021 року по справі № 904/1007/20 (далі – Постанова Верховного Суду України від 15.04.2021 року по справі № 904/1007/20).
.        Чинне законодавство, будучи багатогранною системою юридичних правил, водночас передбачає головні засади ефективного та осмисленого утвердження нашої Вітчизни, як незалежної держави. Скажімо згідно з правовою нормою, яка національним законодавцем закріплена в ч. 1 ст. 55 Конституції України, права і свободи людини та громадянина захищаються судом.
     Чіткий та недвозначний зміст цього положення щодо всебічного з’ясування досліджуваного нами проблемного аспекту роз’ясняються іншими джерелами, під якими в свою чергу необхідно розуміти не тільки нормативно-правові акти, а й судову практику. Як це розуміти?
      Чинне законодавство, регулюючи різні за своїм змістом правові відносини, заразом не є досконалим. Зокрема в нормах, які отримали належне закріплення в окремих нормативно-правових актах, в свою чергу відсутні основні складові, що розкривають юридичну суть того чи іншого юридичного факту.
    Не оминуло вказане негативне явище й численні закони, які регламентують якісне правосуддя. Скажімо в правових нормах, що закріплені в ГПК України, в законі України «Про міжнародне приватне право», а також в інших законах, вітчизняний законодавець в свою чергу не передбачив структурних елементів, що встановлюють юридичну сутність аргументованого та зрозумілого позову, поданого відповідною особою в господарському процесі.
         Зазначена проблема вирішується завдяки аргументованій судовій практиці, яка склалася внаслідок якісного та вчасного вирішення господарських спорів. Зокрема Постановою Верховного Суду України від 19.09.2019 року по справі № 924/831/17 передбачено, що:
      «Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючі ознаки позову) являються предмет і підстава».
         Аналогічний за своєю суттю правовий висновок закріплюють інші рішення, що у відповідному порядку були ухвалені згаданим органом державної влади. Скажімо одними з таких процесуальних документів є:
      - Постанова Верховного Суду України від Постанова Верховного суду України від 09.06.2020 року по справі № 908/3736/15,
      - Постанова Верховного Суду України від Постанова Верховного суду України від 15.04.2021 року по справі № 904/1007/20.
       Таким чином, під основними елементами, що визначають юридичну сутність обґрунтованого позову, який подала відповідна особа до господарського суду, необхідно розуміти:
          -  його предмет,
          -  його підставу.