Хто вправі підписати касаційну скаргу в господарському судочинстві?

В даній статті з'ясовується, хто саме вправі підписати касаційну скаргу, яка наявна в господарському судочинстві.

    Одним з основних процесуальних документів в господарському судочинстві є касаційна скарга. Хто вправі підписати даний носій правової інформації?
    Правове регулювання даного питання здійснюється за певними правилами, чіткий перелік яких охоплений відповідними нормативно-правовими актами.  Зокрема встановлюючи, якій саме особі дозволено підписати касаційну скаргу, необхідно дослідити такі юридичні джерела:
     1.  Конституцію України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР зі змінами та доповненнями (далі по тексту – Конституція України);
     2.  Господарський процесуальний кодекс України від 6 листопада 1991 року № 1798-XII зі змінами та доповненнями (далі по тексту – ГПК України).
       Чинне законодавство, будучи багатогранною системою юридичних правил, заразом передбачає головні засади ефективного та продуманого утвердження нашої Батьківщини, як суверенної, демократичної, а також правової держави. Скажімо згідно з правовою нормою, яка вітчизняним законодавцем закріплена в ч. 1 ст. 55 Конституції України, права і свободи людини та громадянина захищаються судом.
    Чіткий та недвозначний зміст вищевказаної норми щодо чіткого з’ясування досліджуваного нами питання роз’яснюють інші закони. Як це розуміти?
     Чинне законодавство передбачає цілу низку різних за своєю сутністю вимог до процесуальних документів, які можна зустріти в господарському процесі. Зокрема у відповідності до правової норми, яка отримала належне закріплення в ч. 3 ст. 290 ГПК України, касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником.
        Крім того, з’ясовуючи дане питання, не потрібно оминати належною увагою ще одне важливе положення. Скажімо, як закріплено ч. 3 ст. 290 ГПК України, до касаційної скарги, що була подана представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження зазначеного представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.