В даній статті з'ясовується який юридичний документ є правовою підставою адвокатської діяльності.

 Адвокатська діяльність – це один з ймовірних видів інтелектуальної праці. На якій правовій підставі вона здійснюється?
    Правове регулювання даного питання здійснюється за певними правилами. Зокрема різні за своїм змістом аспекти, що стосуються всебічного з’ясування правових підстав ефективного здійснення змістовної адвокатської діяльності, регламентують:
      1.    Конституція України від 28  червня 1996 року № 254к/96-ВР зі змінами та доповненнями (надалі – Конституція України);
     2.    Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-V зі змінами та доповненнями (надалі – Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
    Чинне законодавство, будучи багатогранною системою юридичних правил,  заразом передбачає головні засади ефективного та продуманого утвердження нашої Батьківщини, як незалежної, демократичної, а також правової держави. Скажімо згідно з правовою нормою, яка вітчизняним законодавцем закріплена в ч. 1 ст. 131² Конституції України, для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
        Чіткий та недвозначний зміст даної норми щодо обґрунтованого з’ясування правової підстави ефективного здійснення змістовної адвокатської діяльності конкретизують інші нормативно-правові акти. Як це розуміти? 
      Чинним законодавством передбачено відповідні засади сумлінної реалізації сумлінної інтелектуальної праці. Зокрема у відповідності до правової норми, яка має своє закріплення в абз. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
  Отже, належним підґрунтям ефективного виконання інтелектуальної праці є відповідні юридичні факти. Наприклад, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.