В даній статті з'ясовується, якими документами підтверджуються повноваження адвоката як представника в адміністративному процесі.

    Вмілі адвокати є одними з можливих учасників адміністративного процесу. Якими документами підтверджуються повноваження вказаних осіб?
    Правовому регулюванню даного питання притаманні своєрідні особливості. Зокрема, встановлюючи, якими юридичними документами підтверджуються різні повноваження, що в свою чергу має професійний адвокат, забезпечуючи юридичний супровід в адміністративному процесі, необхідно проаналізувати такі правові джерела:
     1.    чинне законодавство:
     -        Конституцію України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР зі змінами і доповненнями (далі – Конституція України);
    -        Кодекс адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року № 2747-IV зі змінами і доповненнями (далі – КАС України);
     2.    судову практику:
    -        Постанову, яка прийнята Верховним Судом України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 31 серпня 2018 року по справі № 814/709/18 (далі - Постанова Верховного Суду України, яка прийнята 31 серпня 2018 року по справі № 814/709/18);
    -        Постанову, яка прийнята Верховним Судом України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 11 липня 2019 року по справі № 740/1069/18 (далі - Постанова Верховного Суду України, яка прийнята 11 липня 2019 року по справі № 740/1069/18);
    -        Постанову, яка прийнята Верховним Судом України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 09 жовтня 2020 року по справі № 460/1726/19 (далі - Постанова Верховного Суду України, яка прийнята 09 жовтня 2020 року по справі № 460/1726/19);
    -        Постанову, яка прийнята Верховним Судом України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 23 вересня 2021 року по справі № 826/17866/18 (далі - Постанова Верховного Суду України, яка прийнята 23 вересня 2021 року по справі № 826/17866/18);
    -        Постанову, яка прийнята Верховним Судом України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 17 лютого 2022 року по справі № 640/18577/18 (далі - Постанова Верховного Суду України, яка прийнята 17 лютого 2022 року по справі № 640/18577/18).
   Чинне законодавство, будучи багаторівневою системою юридичних правил, заразом передбачає головні засади ефективного та осмисленого утвердження нашої Батьківщини, як суверенної, демократичної, а також правової держави. Скажімо згідно з правовою нормою, яка вітчизняним законодавцем закріплена в ч. 1 ст. 131² Конституції України, для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
    Чіткий та недвозначний зміст вказаної норми щодо всебічного з’ясування юридичних документів, які засвідчують різні за своїм змістом повноваження, що в свою чергу мають добропорядні адвокати в адміністративному процесі, отримав належні роз’яснення в інших нормативних актах, які врегульовують ті чи інші правові відносини. Як це розуміти?
    Адміністративний процес – це важлива частина професійного судочинства, що є однією з головних запорук ефективного становлення незалежної України. Він ґрунтується на юридичних нормах, закріплених в чинному законодавстві, та на етичних імперативах, визнаних в цивілізованому суспільстві.
 Адміністративному процесу притаманна ціла низка взаємопов’язаних ознак. Зокрема активну участь в ньому можуть взяти сумлінні адвокати.    
  Згадані учасники правових відносин мають відповідний юридичний статус, структурні елементи якого передбачені відповідними нормативними актами. Зокрема у відповідності до правової норми, що отримала належне закріплення в ч. 1 ст. 57 КАС України, представником у суді може бути адвокат.
   Чинне законодавство передбачає, що права, які гарантовані вказаній особі,  та обов’язки, що покладені на неї, засвідчуються відповідними документами. Скажімо в ч. 4 ст. 59 КАС України встановлено безпосередню вказівку про те, що повноваження адвоката, як представника, підтверджуються довіреністю або ордером, що виданий у відповідності до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
   Судова практика, будучи багатогранною системою, заразом охоплює собою цілу низку різних за своїм змістом правил, чимало з яких в свою чергу мають виключно обов’язковий характер. Зокрема окремими рішеннями, що ухвалені найвищим органом судової влади, передбачено імперативні положення про те,  які інформаційні носії підтверджують різні за своєю сутністю повноваження, що в свою чергу мають професійні адвокати в адміністративному процесі.
     Переконливим доводом цього факту є ціла низка процесуальних документів, кожен з яких можна віднайти в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Скажімо Постанова Верховного Суду України, прийнята 31 серпня 2018 року по справі № 814/709/18, передбачає, що:
    «Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, що виданий у відповідності до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»».
    Аналогічний за своїм змістом правовий висновок закріплюють інші рішення, що у відповідному порядку були ухвалені вказаним органом державної влади.  Зокрема такими процесуальними документами є:
      -        Постанова Верховного Суду України, яка прийнята 11 липня 2019 року по справі № 740/1069/18;
      -        Постанова Верховного Суду України, яка прийнята 09 жовтня 2020 року по справі № 460/1726/19;
     -        Постанова Верховного Суду України, яка прийнята 24 вересня 2021 року по справі № 826/17866/18;
    -        Постанова Верховного Суду України, яка прийнята 17 лютого 2022 року по справі № 640/18577/18.
    Отже, права, гарантовані представникам та обов’язки, покладені на них, засвідчуються відповідними документами. Наприклад, повноваження адвоката як представника в адміністративному процесі підтверджуються довіреністю чи ордером, який виданий у відповідності до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».