Окремі правові питання хвороби дітей спадкоємця

В даній статті з'ясовується, чи є хвороба, яка спіткала дітей спадкоємця, поважною причиною для продовження строку, що в свою чергу встановлений для подання заяви про прийняття спадщини.

    В судовому порядку окремі факти не можна визнати поважними причинами пропуску строку, встановленого для подання заяви про прийняття спадщини. Чи поширюється зазначене правило на окремі події, однією з яких, наприклад, є хвороба дитини спадкодавця?
    Правовому регулюванню вказаного питання властиві своєрідні особливості. Зокрема, виясняючи, чи є відповідна хвороба, що спіткала дитину спадкодавця поважною причиною пропуску строку, який встановлений для подання заяви про прийняття спадщини, треба проаналізувати такі джерела:
    1. чинне законодавство:
    - Конституцію України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР (далі – Конституція України),
    - Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі – ЦК України);
    2. судову практику:
    - постанову Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 5 (далі - постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 5),
-    постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 листопада 2018 року по справі № 136/200/17 провадження № 61-18428св18 (далі - постанова Верховного Суду від 12 листопада 2018 року по справі № 136/200/17);
-     постанову Верховного суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 березня 2020 року по справі № 766/16770/17 провадження № 61-103св19 (далі - постанова Верховного Суду від 18 березня 2020 року по справі № 766/16770/17);
3.   офіційне листування:
-    інформаційний лист Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 (далі – інформаційний лист Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ).
    Юридичний склад спадкової маси включає в себе різні за своєю суттю блага. Зокрема всі учасники цивільних відносин можуть набути в приватну власність житлові будинки, дорогоцінні метали, транспортні засоби, ювелірні прикраси, цінні папери та інші речі, що перебувають в цивільному обороті.
    Але не потрібно забувати про те, що чинним законодавством передбачено відповідну процедуру, дотримавшись якої, вищезгадані суб’єкти можуть стати повноправними володільцями таких благ. Зокрема згідно з правовою нормою, яка закріплена національним законодавцем в ч. 2 ст. 42 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, що визначений законом.
    Чіткий і недвозначний зміст даного положення щодо всебічного з’ясування юридичних фактів, що можуть бути поважними причинами пропуску строку, встановленого в свою чергу для подання заяви про прийняття спадкової маси, роз’яснюється іншими законами і судовою практикою. Як це розуміти?
    Чинне законодавство передбачає цілу низку різних за своїм змістом правил, чимало з яких стосується вчасного та справедливого розподілу спадкової маси між фізичними особами і/або іншими суб’єктами цивільно-правових відносин. Скажімо згідно з правовою нормою, що вітчизняним законодавцем закріплена в ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який в свою чергу починається з часу відкриття спадщини.
Одначе не завжди вищевказане правило підлягає обов’язковому виконанню. Зокрема після закінчення строку, що встановлений в ч. 1 ст. 1270 ЦК України, з тих чи інших причин спадкоємець подає заяву про прийняття спадщини.
    Даний факт не завжди є достатньою підставою для остаточного позбавлення вищенаведеної особи юридичної можливості успадкувати транспортні засоби, грошові кошти, цінні папери та інші речі, що не вилучені з цивільного обороту. Скажімо у відповідності до правової норми, яка отримала належне закріплення в ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом, поданим спадкоємцем, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
    В чинному законодавстві немає жодного роз’яснення згаданого положення. Зокрема в правових нормах, що закріплені ЦК України, з незрозумілих причин вітчизняним законодавцем не закріплено чіткого та недвозначного визначення юридичного терміну «поважні причини пропуску строку, який встановлений для прийняття спадщини», та вичерпного переліку таких причин.
    Зазначена проблема вирішується завдяки обґрунтованій судовій практиці, яка сформувалася внаслідок всебічного та повного розгляду спадкових спорів. Скажімо у відповідності до правової норми, яка отримала належне закріплення в ч. 5 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 30.05.2008р., вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.
    Кожна з осіб, що бере безпосередню участь в спадкових спорах, обґрунтовує свої доводи всілякими доказами. Не є якимось винятками зі вказаного правила й спадкоємці, що з певних причин пропустили строк для прийняття спадщини.
Скажімо деколи зазначені особи пробують обґрунтувати недотримання ними вимог, які національним законодавцем закріплені в ч. 3 ст. 1270 ЦК України, хворобою, що спіткала дитину спадкодавця. Чи можна визнати згаданий факт поважною причиною пропущення строку, що встановлений вказаним законом, для прийняття спадщини?
    Судова практика надає чітку та недвозначну відповідь на задане запитання. Зокрема відповідно до постанови Верховного Суду від 12 листопада 2018 року по справі № 136/200/17 суд не може визнати поважними причинами пропуску строку, що встановлений для подання заяви про прийняття спадщини хворобу, яка в свою чергу спіткала дітей спадкодавця.
    Даний правовий висновок зазначений орган державної влади обґрунтовує, скориставшись такими доводами. Хвороба дітей позивача не може вважатися підставою для визнання поважними причинами пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, так як вказану заяву мав би подати особисто чи надіслати поштовим зв'язком саме позивач.
    Ідентичний за своїм змістом правовий висновок закріплюють інші рішення, що ухвалені у встановленому порядку зазначеним органом державної влади. Скажімо одними з таких процесуальних документів є:
-       постанова Верховного Суду від 18 березня 2020 року по справі № 766/16770/17.
   Офіційне листування, здійснюване відповідними органами державної влади, не охоплює собою жодного правового висновку щодо вищевказаного питання. Зокрема у відповідних рекомендаціях, які передбачені інформаційним листом Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ, відсутня чітке положення про те, що хвороба, яка в свою чергу спіткала дітей спадкоємця, є поважною причиною для продовження строку, що встановлений для подання заяви про прийняття спадщини.  
    Отже, окремі юридичні факти є поважними причинами для продовження строку, який встановлений чинним законодавством для прийняття спадщини. Скажімо це правило поширюється на хворобу, яка спіткала дітей спадкоємця.