Про скасування рішень спецрад

Триває процес обговорення майбутнього механізму присудження наукових ступенів. Особлива «родзинка» – не у присудженні ступенів (тут вже є певна ясність), а у скасуванні рішень спецрад.

З великим інтересом прочитав інтерв’ю Михайла Винницького, керівника секретаріату Національного агентства із забезпечення якості освіти (НАЗЯВО), що було оприлюднено на сайті видання «Дзеркало тижня».

Пан Михайло вважає: «Щодо вашого питання про інструменти боротьби з академічним плагіатом, – тут є інша проблема. У законі «Про вищу освіту» прописано, що НАЗЯВО має право скасувати рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня відповідно до «Порядку скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня», який затверджується Кабінетом міністрів. Уже майже рік, як ми розробили й подали через Міністерство освіти цей документ на затвердження. Документ погоджується дуже довго, і маємо розуміти, що на це впливають певні політичні чинники. Ми також підозрюємо, що є певні впливові особи у владних колах, які не особливо зацікавлені в ухваленні зазначеного Порядку».

У пересічного читача може скластися враження, що НАЗЯВО розробило ідеальний проект документу, але через «певні політичні чинники» та «певних впливових осіб», які окопалися у «владних колах», ця робота зведена нанівець. Хто ці недобрі люди – читач має здогадатися сам. Також кидається в очі, що інформація йде без посилань на факти та норми закону.

Пропонуємо розібратися.

Відповідно до абзацу третього пункту 6 статті 6 Закону України «Про вищу освіту», скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня у разі виявлення академічного плагіату здійснюється Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти за поданням Комітету з питань етики у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та може бути оскаржене відповідно до законодавства.

Сама можливість скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня – дуже потужний інструмент впливу на увесь «дисертаційний процес». Тому конче потрібно правильно «виписати» усі правові процедури. Ціна питання – не багато і не мало –  майбутнє української науки.  

У вересні 2019 року Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти направило до Міністерства освіти і науки України (а не Міністерства освіти, про яке згадував пан Винницький) проект Порядку скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня. Чому це не було зроблено раніше – широкому загалу не повідомлялося. Міністерство освіти і науки України опрацювало вказаний документ, і у грудні 2019 року направило на погодження до інших органів виконавчої влади. Інформація про це була в пресі.

Одначе, змінився склад Кабінету Міністрів України. Згідно чинного регламенту, після зміни складу Уряду проекти нормативно-правих актів направляються на повторне погодження.

Відтак, Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти повторно направило до Міністерства освіти і науки проект  Порядку скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня. Міністерство освіти і науки України провело юридичну експертизу вказаного проекту, і 20 травня 2020 р. було оголошено загальний вердикт: проект потребує суттєвого доопрацювання. Було складено відповідний Висновок, в якому наведено основні зауваження до документу. Найперше і найголовніше – подана редакція не відповідає Конституції України.

У проекті йдеться про те, що Комітет з питань етики за наслідками розгляду справи на закритій частині засідання приймає рішення про внесення до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти подання про порушення академічної доброчесності. Вказаний припис, за задумом розробника, мав би поширюватися на усі атестаційні справи, що сформовані протягом років Незалежності. Одначе ця позиція протирічить статті 58 Конституції України, якою визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Тобто, дисертації, які захищені до моменту ухвалення Закону України «Про вищу освіту» (а це сталося у 2014 році) – не можуть бути переглянуті, а ухвалені рішення – не можуть бути скасовані.

У проект Порядку скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня, який розроблявся у НАЗЯВО, декілька раз згадується словосполучення «академічна доброчесність», хоча у профільному законі (Закон України «Про вищу освіту») згадується поняття «академічний плагіат». Тобто, де-факто, НАЗЯВО внаслідок ухвалення зазначеного Порядку намагалося розширити свої повноваження, які профільним законом не передбачені.

Загалом Міністерство освіти і науки України сформулювало до розробленого проекту 6 зауважень – погодьтеся, не так вже й багато, а відтак – запропонувало НАЗЯВО врахувати ці зауваження, доопрацювати документ та подати його в оновленій редакції. Грамотні юристи могли б зробити цю роботу за добу.

Відповідь на цю пропозицію, яка була сформульована ще у травні 2020 року, не забарилася – у липні (тобто, через два місяці) з’являється інтерв’ю зі словами «певні політичні чинники» та «певні впливові особи».