Проблеми політичної психології та її роль у становленні суспільства

…Принцип Парето… Правило Парето… Правило 80/20… Немає значення, яку варіацію нейму відкриття Джозефа Юрана обирати для позначення тих чи інших явищ, але те, що закон діє у повсякденному житті, - факт.

Саме цією емпіричною закономірністю пояснюю для себе онтологічну пропорційність явищ, подій, що зафіксовані у системі життєвих координат і є реальністю, та факт оприлюднення їх у соціальних мережах, ЗМІ.

Так, лише 20 % із реального мого життя трансформується у контент стрічки новин Facebook, проте 80% залишається за кадром буття. А може, події так стрімко, на турбо-реактивних швидкостях, відбуваються, що фізично не встигаєш їх фіксувати: вербалізувати чи візуалізувати на інформаційних ресурсах, та попри цю обставину «фізичного» та катастрофічного дефіциту часу, є стала річ: все фіксує пам’ять, архівуючи у метафізичних файлах те, що відбувається. 

Отже, кожен обирає для себе сам як використовувати цю «магію чисел»: жити «напоказ» і майже про все сповіщати у гучногласний рупор, або навпаки – філігранно «видавати» порцію інформації. Я у когорті тих, хто є апологетом останнього формулювання. І хоч багато хто інкримінує мені це як «неправильність», бо, мовляв, стільки всього, «люди з нічого роблять собі PR, а ти не волієш поділитися навіть світлинами знакових подій, бути 100%-им ньюсмейкером – це ж тренд»… 

Так, ми живемо у час інформаційної революції і світова інформаційна мережа вражає своєю динамікою та прегнантністю і Homo Sapiens(у), щоб не зникнути з буття, необхідно перманентно перебувати у цьому самому інфопросторі. Фобія знівелюватися призводить до патологічних розладів і навіть психічних захворювань. Таке воно життя-буття сучасника.

Так, досить преамбули, ці роздуми заслуговують на окрему статтю. А я «на вимогу» дістала з мета-архіву подію, яка вже зайняла там належне місце, і вважатиму це відповіддю на численні нагадування і натяки на те, що всі учасники наукового івенту сповістили про нього, а я так і не згадала про нього жодним словом. Тож, дякую, тим колегам, хто нагадав і надіслав фото…

… VІІІ Всеукраїнська наукова конференція «Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина української держави» організована Інститутом соціальної та політичної психології НАПН України спільно з Асоціацією політичних психологів України – насправді значуща подія. Кожного року вона під пильною увагою зацікавлених осіб, численних ЗМІ, представників державних інституцій та громадянського суспільства. Остання Конференція не стала виключенням. Приємно було розділити часи буття з учасниками, серед яких дійсні члени і члени-кореспонденти НАПН України, науковці, докторанти та аспіранти установ НАПН України: Інституту соціальної та політичної психології, Інституту психології ім. Г. С. Костюка, Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інституту психології Зеленогурського університету (Польща), Київського національного університету культури та мистецтв, Державного університету Іллі (Тбілісі, Грузія), Чернігівського державного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка, Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Національного університету “Львівська політехніка”, Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, Національного університету “Києво-Могилянська академія”, університету імені Альфреда Нобеля (м. Дніпро), Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, Львівського національного університету імені Івана Франка, «Інституту територіального брендингу» (м. Київ), Української інженерно-педагогічної академії (м. Харків), Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, Сумського державного університету, Криворізького державного педагогічного університету, Рівненського гуманітарного університету, Запорізького національного університету, Житомирського державного університету імені Івана Франка та інших.

На конференції розглянуто комплекс проблем, пов’язаних з розвитком політико-психологічної науки та її ролі у становленні громадянина української держави в умовах протистояння зовнішнім та внутрішнім викликам. 

… Два дні у академічному середовищі минули реактивно швидко. Дев’яносто сім доповідей, тематика і зміст яких свідчать про актуальність порушеної проблеми розвитку політико-психологічної науки та її ролі у становленні громадянина української держави. «Немає людини – немає проблеми». Деякі гіпотези щодо взаємозв’язку масових політичних репресій з масовою культурою і побутовою злочинністю», «Особистість перед викликами війни: психологічні наслідки травматизації», «Глибинні рифи українського націєтворення: архетипна програма конфлікту як форма соціально-психологічного мислення», «Особливості зв’язку структурних компонентів масової геополітичної свідомості молоді», «Психологічні особливості медіасоціалізації в транзитивному суспільстві», «Імідж електоратів політичних партій та їх зв’язок з преференцією партії: дослідження польських виборців», «Індивідуальні і колективні стратегії адаптації мешканців міських громад до життя в період воєнного конфлікту», «Аксіологічні характеристики організаційного простору держави», - ще вчора вони це були теми основних доповідей, а сьогодні це детермінанти моєї рефлексії…

…У рамках конференції особисто мала честь прийняти участь в роботі круглого столу «Історія в нас і ми історії: психологія історичної пам’яті». Емоції найвищого ґатунку від майстер-класів («Психолінгвістичні та психосемантичні технології інформаційної безпеки», «Робота з темами голоду та бідності клієнта в історичному вимірі емоційного моделювання», «Молодь і політика: віртуальні мережі у реальному вимірі», «Рівні свідомості – розвиток критичного мислення», «Полілог як метод активізації становлення політико-правової свідомості особистості»), лекцій-дискусій («Психологічні особливості українських еліт: історія та сучасність»), творчих лабораторій («Особливості проживання особистістю психотравми в умовах суспільно-політичної кризи», «Соціодрама «Переяславська рада: історичні паралелі») 

Я в черговий раз констатую високий професійний рівень організації та проведення наукового заходу, а головне - важливість напрацювань конференції щодо вирішення означених актуальних проблем. Вірю, що пропозиції щодо перспектив та напрямів розвитку галузі науки політична психологія, а також рекомендації щодо розробки соціально-психологічної стратегії адаптації особистості і спільноти до умов та наслідків воєнного конфлікту, особливостей суспільно-трансформаційних та ідентифікаційних процесів в Україні та політико-психологічних проблем соціалізації молоді в умовах суспільних трансформацій і реформування освіти, – будуть почуті і у Міністерстві освіти і науки України, і Національній академії педагогічних наук України, і в органах державної влади та управління, і в наукових установах НАПН України, і засобами масової інформації. Адже всім їм було надіслано рекомендації конференції.

P.S. … Світ трансформується, глобальні виклики перманентно потребують конструктивних дій. Сьогодні багато хто з сучасних філософів констатує: час, в якому живе людство, не що інше як пре-апокаліпсис.

Деструкція, хворобливість суспільства, пустопорожність, гібридність, травмованість, надламаність, безпорадність та безвідповідальність – це ознаки-характеристики нашого світу, і, на превеликий жаль, вони є універсальними, бо характеризують всі сфери людського життя. Тож пошук дієвих механізмів протистояння викликам сьогодення - задача, яка об’єднала науковців: політичних та соціальних психологів і не тільки в стінах наукової установи… 

P.P.S. …Анонсування будь-якої науково-практичної конференції та запрошення взяти в ній участь особисто – тригер рухатися далі у професійній діяльності. Тож участь у VІІІ Всеукраїнська наукова конференція «Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина української держави» позначилась новим доробком – моя наукова стаття «СОЦІОКУЛЬТУРНА ТА РЕГІОНАЛЬНА ІДЕНТИЧНІСТЬ ЯК ФАКТОР РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ» (звісно в контексті брендингу), вже відправлена до друку у фаховому виданні Інституту соціальної та політичної психології НАПН України. До речі, ідентичною була і тема моєї доповіді на конференції в рамках роботи секції «Суспільні трансформації та ідентифікаційні процеси в Україні». Дякую колегам за можливість почути і бути почутою.