Відкриття кафедри психології в Університеті культури та мистецтв

   … «Цивілізаційні виклики ростуть по експоненті і синхронно з ними - ступінь травмованості кожної людини окремо і суспільства в цілому. ... На превеликий жаль, ми з вами надто вразливі істоти, наші діти та молодь не готові протистояти сучасним викликам і загрозам. Кожен із нас ходить по тоненькій кризі буття і в будь-який момент ця крига може скреснути. Тож, логічно, що сьогодні кожен воліє тримати психолога за руку… Перед кожним психологом сьогодні стоять конкретні задачі, а разом і з ними постає неабияка відповідальність, особливо, коли мова йде про нашу молодь. Ми, дорослі, лише констатуємо, що настали часи, коли традиційні цінності залишають систему життєвих координат, а глобальні трансформації трощать конструкції колишнього світоустрою, людство втрачає орієнтири свого розвитку, людина, яка гордо іменує себе Homo Sapiens, знаходить себе розгубленою. Починається пошук алгоритму порятунку, пошуки сенсу буття, щоб від розгубленості не перейти до загубленості і не бути поглинутим екзистенційним вакуумом. І від того як швидко прийде на допомогу психолог, буде залежати швидкість виходу з лабіринтів. Я впевнена, що кожен із вас як психолог, як педагог, допоможе своїм підопічним сконструювати конструкцію під назвою «Віра, надія, любов»… Бо вони були і залишаються основними позитивними екзистенціалами людського буття. Вони - модуси буття кожного з нас. Вони - надійні смислові конструкти, аксіологічні константи та квінтесенції цілей, прагнень, смислів. Віра-надія-любов - світоглядна конструкція, крила, які дозволяють покинути межі емпіричної реальності, вийти за межі обмеженого природою «емпіричного Я» і знайти згорнуте, як тонкий папірус, в несвідомих шарах людської психіки спочатку «досконале Я», бо воно від створення творцем жадає своєї актуалізації ...»