Сьогодні є багато думок і гіпотез про будову, еволюцію і походження Землі.
Сьогодні є багато думок і гіпотез про будову, еволюцію і походження Землі. Існує припущення, що вірогідно, наша планета з’явилась після зіткнення двох кометоподібних тіл Пангеї і Панталас.
. Земля має дводольну будову з океанічним і континентальним джерелами енергії, відповідно двома закодованими стрижнями-кодами і Великою і Малою долями.
Велика доля на земній поверхні приходиться на Глобальний океанічний прогин, морфоструктуру Пангорабен, яка на глибині складена океанічною тектоносферою, мантією, земним ядром. Мала доля на земній поверхні займає Глобальне континентальне підняття, морфостуктуру Пангорст і на гдибині приходиться на континентальну тектоносферу.
Океанічне джерело енергії з Глобальним закодованим стрижнем-кодом знаходиться в земному ядрі і є головним, діє в межах всієї Землі. Розбите континентальне джерело з унікальним Глобальним континентальним закодованим стрижнем-кодом знаходиться в низах континентальної тектоносфери і діє тільки в її межах завдяки енергії океанічного джерела. В процесах взаємодій земної речовини, обох джерел енергій і їх кодів утворилась дводольна Земля, тектоносфера, глобальні підняття і прогин, океани і материки, Біосфера, земний живий світ, люди і корисні копалини.
Наявні дані свідчать, що Земля має середній радіус біля 6371 км, земну поверхню біля 510 млн. кв. км, об’єм 1 083 320 млн. км кубічних, масу – 5,078 г в 27 ступені і вік біля 5,8 млрд. р. В ній існують гравітаційне, магнітне, теплове і біоенергетичне поля. Земля має земне ядро радіусом біля 1488 км, мантію потужністю біля 1990 км і тектоносферу потужністю до 900 км.
Земля має дві долі — Малу і Велику. На земній поверхні Мала доля представлена Глобальним континентальним підняттям, морфоструктурою Пангорстом і Велика доля - Глобальним океанічним прогином, морфоструктурою Панграбеном. Пангорст представлений материками, шельфами, морями, островами, жолобами і займає площу біля 225 млн. кв. км і Панграбен — регіональними ложами океанів і займає площу біля 285 млн. кв. км. Ці морфоструктури в плані мають подвійну спіралеподібну форму і разом створюють своєрідну дводольну будову. Мала доля складена континентальною тектоносферою і Велика доля складена океанічною тектоносферою, мантією, земним ядром. Вони різняться об'ємом, масою, речовиною і закодованими стрижнями-кодами. На Малу долю приходиться біля одної десятої об'єму Землі і Велика доля має біля дев'яти десятої об'єму Землі. Кожна морфоструктура має п’ять глобальних сегментів. Пангорст представлений Африкансько-Індоокеансько-Австралійським, Євразійським, Північно-Американським, Південно-Американським і Антарктичним сегментами і Панграбен – Тихоокеанським, Індоокеанським, Південно-Атлантичним, Північно-Атлантичним і Арктичним сегментами. Будову Пангорста ускладнює Тихоокеанська дуга з трьох уступів і будову Панграбена – Глобальний серединно-океанічний вулканічний хребет.
Якщо розвернути в плані морфоструктури Пангорст і Панграбен, то можемо побачити, що їх конфігурації подібні на пуголовку. Вони мають п’ятисигментну будову – голову, тулуб, хвіст і стрижень. Голова Пангорста приходиться на Африкансько-Індійсько-Австралійський сегмент, тулуб – на Євразійський сегмент, а хвіст – на Північно-Американський, Південно-Американський і Антарктичний сегменти. А у будові Панграбена голова відповідає Тихоокеанському сегменту, тулуб – Індоокеанському сегменту, хвіст – Південно-Атлантичному, Північно-Атлантичному і Арктичному сегментам.
Як свідчить будова цих морфоструктур, стиковка відповідних їм кометоподібних тіл відбулась не лоб в лоб, в під тупим кутом. А саме так, що голова тіла Пангеї прийшлась на тулуб тіла Панталас і вона подробилась, що зумовило утворення найбільшого підняття Гондвана. Після стиковки цих тіл речовина тіла Пангеї оконтурила голову тіла Панталас. Голова і тулуб тіла Панталакс по відношенню до тіла Пангеї залишались на місці, а речовина його хвоста оконтурила тіло Пагеї.
Таким чином, Мала доля Землі має морфоструктуру Пангорста. Її складає речовина континентальної тектоносфери з континентальним джерелом енергії і Глобальним закодованим стрижнем-кодом. Велика доля землі має морфоструктуру Панграбена. Її складає речовина океанічної тектоносфери, мантії, земного ядра з океанічним джерелом енергії і Глобальним океанічним закодованим стрижнем-кодом. Різні об'єми, маси, енергії, речовина, здібність скупчуватись і закодовані стрижні-коди цих доль свідчать, що вони утворились з різних кометоподібних тіл. Мала доля утворилась з речовини кометоподібного тіла Пангеї і вона, вірогідно, була речовиною з Космосу. Велика доля утворилась з речовини кометоподібного тіла Панталас і вона, вірогідно, мала речовину Сонячної системи.
Сама ж тектоносфера, яка є зовнішньою оболонкою Землі, має потужність до 900 км і в ній зафіксований весь її геологічний процес. Вона почала формуватись на початку катархею біля 5,6 млрд. р. і її складають континентальна і океанічна тектоносфери, які між собою різняться речовиною, енергією і також різними властивостями. В ній діють тектоносферні процеси, які представляють собою взаємодію фізико-хімічних, механічних і біологічних рухів.
Тільки в Малій долі Землі, яку складає континентальна тектоносфера відбувались всі тектоносферні процеси. Початкова стадія континентальної тектоносфери охоплює біля 4,2 млрд. років і приходиться на катархей, архей і ранній протерозой. В цей час домінував базальтовий вулканізм і діяли локальні і зональні тектоносферні процеси. В ній існували Саамська, Біломорська, Фенська, Карельська, Ранєготська, Готська і Гренвільська регіональні геосинклінальні системи, які складають доальгонський геосинклінальний комплекс. Живий світ був представлений органічною речовиною, біобульйонами, колоїдами, водоростями, мікробами і черв'яками. Гранітна стадія охоплює біля 1 млрд. р і приходиться на рифей, альгонський перелом. В цей час починають діяти надзональні тектоносферні процеси, домінує гранітний, кислий вулканізм, утворюються древні платформи, “гранітний” і озоновий шари і в живому світі з'являються молюски. Гранітова стадія охоплює біля 375 млн. р. і приходиться на венд і палеозой. В цей час починають діяти регіональні тектоносферні процеси, зменшується роль кислої магми і існують Ассінська, Каледонська і Герцінська регіональні геосинклінальні системи, які складають домезозойський комплекс і після силура з'являється суходіл з наземними рослинами. Базальтова стадія охоплює біля 225 млн. р. і приходиться на мезозой і кайнозой. На її початку відбувається базальтовий перелом і починають діяти глобальні тектоносферні процеси. В континентальній тектоносфері існують Кімерійська і Альпійська регіональні геосинкліналі і після їх замикання утворюється Пангорст з материками, гірськими спорудами, морями, низинам, шельфами, жолобами. В живому світі в юрі з'являються ссавці і в кінці стадії Люди.
Велику ж долю Землі представляє верхня частина, яка складена океанічною тектоносферою і по відношенню до континентальної тектоносфери слабо вивчена. До мезозою океанічна тектоносфера утворювалась на глибині в п'яти базальтових кріптодіапірах з речовини кометоподібного тіла Панталас і вже потім в базальтову стадію на земній поверхні оформилась в п'ять базальтових діапірів, в п'яти океанах і має потужність до 700 км. Відклади які утворились в океанах представлені океанічною земною корою і базальтами. В Тихоокеанському океанічному ложі океанічна земна кора представлена двома шарами. Верхній шар складають рихлі породи потужністю від 3-4 км і до 8 км. Нижній шар складають платобазальтові породи потужністю від 1 до 2,5 км. Базальти вулканічних хребтів мають потужність до 15-19 км. Вік юрських порід починається біля краю океанічного жолоба і закінчується на середині Тихоокеанського вулканічного хребта пліоцен-плейстоценовими породами. Базальтова магма надходила по середині вулканічного хребта. В базальтову стадію також відбулось і перетворення Індійського, Південно-Атлантичного, Північно-Атлантичного і Арктичного кріптодіапірів в діапіри, в океани з океанічними жолобами і їх породами. Таким чином, утворились п'ять океанів з Глобальним серединно-океанічним вулканічним хребтом, якому в земному ядрі відповідає Глобальний океанічний закодований стрижень-код.
Порівнюючи будову континентальної з океанічною тектоносферою робимо висновок, що в першій домінують гранітні породи і друга складена базальтовими породами. Перша пройшла всі чотири стадії утворення тектоносфери і друга тільки останню базальтову стадію. В першій знаходяться майже всі відомі корисні копалини. Континентальна тектоносфера, вона ж Мала доля Землі, має континентальне джерело енергії з Глобальним континентальним закодованим стрижнем-кодом і утворила Біосферу з земним живим світом і людьми.
Земне ядро є основним джерелом енергії з Глобальним океанічним закодованим стрижнем кодом. Завдяки його енергії існують океани і материки, є Біосфера, земний живий світ, корисні копалини і живуть земні люди. Земне ядро має зовнішнє ядро потужністю від 2800 до 5100 км і внутрішнє ядро потужністю від 5100 до 6378 км. Речовина внутрішнього земного ядра знаходиться в твердому стані і в ньому знаходиться Глобальний океанічний закодований стрижень-код, який є своєрідним генератором глибинної енергії, яка накопичується у зовнішньому земному ядрі. Накопичена глибинна енергія у зовнішньому ядрі квантами надходить в мантію і в її поверхні утворює базальтову магму, яка потім утворює джерела базальтової магми в континентальній і океанічній тектонсферах.
З початку до мезозою глибинна енергія земного ядро з Головним океанічним закодованим стрижнем-колом переважно спрямовувала свою енергію у вигляді базальтових сателітів для перетворення речовини кометоподібного тіла Пангеї в континентальну тектоносферу, в Малу долю Землі. Завдяки глибинної енергії земного ядра з Глобальним океанічним закодованим стрижнем-кодом в континентальній тектоносфері почало діяти роздроблене континентальне джерело енергії з Глобальним континентальним закодованим стрижнем-кодом. В процесі їх взаємодії спочатку в ній відбулась початкова стадія тектоносфери, потім гранітна і гранітова стадії тектоносфери і вже після базальтового перелому відбулась базальтова стадія.
Після базальтового перелому основна енергія земного ядра з Глобальним океанічним закодованим стрижнем-кодом спрямовується на утворення океанічної тектоносфери. Як вже вище говорилось, що в базальтову стадію відбулось перетворення п'яти регіональних базальтових кріптодіапірів в п'ять регіональних діапірів і відповідно п'ять океанів. Глобальний океанічний закодований стрижень-код є не тільки генератором, він також спрямовує глибинну енергію на перетворення будови всієї Землі. Він має п'ять сегментів — голову, тулуб і хвіст з трьох сегментів. Над його головою утворилось найбільше Тихооканське регіональне базальтове джерело і відповідно на ньому з’явився Тихоокеанський регіональний жолоб з океаном. Над тулубом утворилось Індійське регіональне базальтове джерело і над ним з’явився Індійський регіональний жолоб з океаном. Над хвостом утворились Південно-Атлантичне, Північно-Атлантичне і Арктичне регіональні базальтові джерела і над ними з’явились Південно-Атлантичний, Північно-Атлантичний і Арктичний регіональні жолоба з океанами. Загальний контур лож океанів відповідає контуру океанічних тектоносферних процесів в базальтову стадію і Глобальному океанічному закодованому стрижню-коду на поверхні відповідає Глобальний серединно-океанічний хребет.
Головним джерелом енергії для континентальної тектоносфери, Малої долі Землі є роздроблене континентальне джерело енергії з Глобальним континентальним закодованим стрижнем-кодом, яке знаходяться в континентальній тектоносфері і сферою їх діяльності є континентальна тектоносфера. Як вже говорилось, їх дії відбуваються завдяки глибинній енергії земного ядра з Глобальним океанічним закодованим стрижнем-кодом. Деяким геологам відомо, що в континентальну тектоносферу з верхів мантії надходить базальтова магма у вигляді сателітів, яка в ній утворює гесинклінальні вогнища для гранітної магми, завдяки яким і відбувається перетворення речовини кометоподібного тіла Пангеї в речовину континентальної тектоносфери.
За дослідженнями німецького геолога Ганца Штілле, звичайно на початку в регіональних геосинклінальних системах діяв ініціальний (базальтовий) вулканізм, потім оргенний і субскевентний (гранітний) і закінчувався (базальтовим) вулканізмом. Завдяки діям роздробленого континентального джерела енергії з Глобальним континентальним закодованим стрижнем-кодом, наявністю речовини континентальної тектоносфери з органічною речовиною і біоенергією і в результаті дій тектоносферних процесів в початковій, гранітній, гранітовій, базальтовій стадій утворились Мала доля Землі і відповідно матриця Біосфери. В складі Біосфери в широкому розумінні з’явились її матриця, озоновий і “гранітний” шари, земний живий світ з людьми і необхідні корисні копалини. Присутність органічної речовини з біоенергією зумовили утворення алмазів, графітів, горючих сланців, вугілля, нафти, торфу і інших. Весь процес перетворення речовини кометоподібного тіла Пангеї в утворення Малої долі Землі і Біосфери був закодований в унікальному роздробленому Глобальному континентальному закодованому стрижні-коді, якій на земній поверхні представлений Тихоокеанською дугою з трьома уступами.
Наведені дані свідчать, що Земля має дводольну будову, Малу і Велику долі, два джерела енергії і два коди. Мала доля на земній поверхні представлена Глобальним континентальним підняттям і на глибині складена континентальною тектоносферою. Має континентальне джерело енергії, універсальний Глобальний континентальний закодований стрижень-код і займає біля одної десятої об'єму Землі. Велика доля на земній поверхні представлена Глобальним океанічним прогином і на глибині складена океанічною тектоносферою, мантією, земним ядром. Має океанічне джерело енергії, Глобальний океанічний закодований стрижень-код і займає біля дев'яти десятої об'єму Землі. Таким чином, Земля дводольна з Малою і Великою долями, двома джерелами енергії і їх кодами. Вірогідно Мала і Велика долі Землі утворились з двох різних кометоподібних тіл Пангеї і Панталас. Також була утворена автономна Біосфера в широкому розумінні з її матрицею, земним живим світом і людьми, про що мова піде згодом.
Б.ЧАЛИЙ
Львівська геологорозвідувальна експедиція
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.