Життя з монітору… або коли я буду тут і тепер…
25 квітня 2017, 23:11
Власник сторінки
практикующий психолог
Сьогодні соціальні мережі замінили нам частину живого, спілкування.
Сурогат людського спылкування стирає всі грані, глушить
емоції та переводить їх у режим знаків та радісних картинок. Батарея смайликів
в арсеналі кожної соціальної мережі збільшена вже до сотень різних знаків
сприймається як нова веселе забавка. Але що це, як не неможливість визначити свої емоції та
вирізнити свій емоційний стан. Поступово ми втягуємося в павутину соціальних
мереж, самі того не помічаємо переносимо в своє життя з реальності в
соціальні мережі Згадую один випадок, кілька років тому на пляжі. Дівчина з телефоном в руках,
робить селфі підписує їх і виставляє в соціальні мережі. Не потрібно бути
спеціалістом, щоб зрозуміти наскільки зміщений акцент дівчини, вона вже не тут
і тепер, для неї важливіше як вона зараз буду позиціонувати себе на сторінках
соціальних мереж, і насолоду вона отримує не від самого перебування на морі, а
від того, що хтось це бачить. Повністю розмиті грані такого сприйняття
мають нас насторожувати. Така поведінка, хоч і носить зараз масовий
характер, але її не можна рахувати нормою. Людина істота соціальна, і має
спілкуватися з іншими людьми природно. Звичайно у соціальних мереж є своє місце
в житті сучасної людини, але коли їде підміна життя сторінкою в Інтеренті
і часто-густо віртуальними друзями, то тут вже є привід над чим
замислитися. Насправді, причиною надмірного захоплення соціальними сторінками
мережною бути наступні речі: - бажання ідеального «Я», коли все в житті не
дуже добре, то на сторінці виглядає так ніби в мене все супер;- необхідність привертати увагу до своєї
особи;- замкнутість;- спосіб по давлення агресії;- бажання все контролювати (на своїй сторінці
ти контролюєш всі налаштування, вигляд, фото тощо, в житті такого не має, тому
в соціальна мережа здається керованою і ця ілюзія заспокоює); Говорю з
експертом по роботі з розповсюдження інформації в соціальних
мережах Олександром Рихлицьким. Він в дечому підтверджує мою
гіпотезу. Коментує: - соціальні мережі не просто пожирають час
людини, вони використовуються як сильний і професійний засіб
формування емоції, переживань та думок людини. Можна так
сказати служать елементом навіювання тої чи іншої думки та того чи іншого
стану. Є різні принципи групування новин в соціальних мережах, і хто розуміє ці
принципи легко може зробити інформацію, яку мають «засвоїти» учасники
соціально-мережійного спілкування провідною. Людей соціальних мережа
загалом можна поділити на 2 типи депресивні та позитивні. Депресивний тип
полягає в тому, що люди публікують свої самі гострі і болючі переживання
описуючи їх на своїх сторінках, читаючи це люди також починають «заражатися»
цією депресією. Мережа відбирає контент групує показує найбільш
популярний набирають велику кількість лайків не зважаючи добра новина чи
погана. Позитивний тип також групується за такими принципом та має свої
негативні наслідки. В цьому випадку люди публікують своє найкраще, і
думають що в них все так наче вони не хочуть бачити, що щось не так. Підсумовуючи все вище
описане, спробуйте наступне хоча б протягом тижня, щоб проаналізувати наскільки
вам властива залежність від соціальних мереж:- скільки
часу ви переписується чи «зависаєте» в соціальних мережах;- скільки
часу ви можете не заходити на свою сторінку в соціальній мережі і які емоції
відчуваєте коли не маєте до них доступу;- де
вам цікавіше спілкуватися, і де відчуваєте себе комфортніше; Почаcтішали випадки, коли люди
звертаються до психолога, щоб подолати надмірне захоплення соціальними
мережами. Так, з моєї психологічної практики хочеться відмітити, наступне,
раніше така залежність вважалася проблемою молодих людей чи
підлітків, то зараз з такою поведінковою ситуацією стикають дорослі, достатньо
освідченні люди. Такі прояви часто не залежать від соціального
статусу чи матеріального стану клієнтів. «Соціально_мережний_популістичний_бум»
косить всіх без розбору. Люди не відразу розуміють, що починають жити в
соціальній мережі. Тут варто розрізняти залежність від соціальних мереж та
ігрову залежність. Але в залежності від соціальних мереж багато підводних
каменів, адже проводити час в соціальних мережах не є соціально неприйнятним,
таким як, наприклад, ігрова залежність. І саме тому працювати з такими
проявами ще важче. Один із моїх клієнтів, який видалив з смартфону деякі
соціальні аккаунти, розповідав таке про свою поведінку: «Складалося враження,
що мені чогось не вистачало, я просто час відчаїв все одно звертався до
телефону і шукав, щось ньому. Гортав то телефонну книгу, то просто дивися на
годинник. Відчуття доволі дивні. Поступову я почав спостерігати за собою, і
зрозумів, що в мене присутнє почуття роздратування та невдоволення. Хоча по
факту нічого важливого і потрібного для себе в соціальній мережі я не мав. А
всю переписку по бізнесу веду іншими способами». Робимо висновок, кожен для себе,
де нас більше в соціальній мережі чи в реальному житті.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.