Гарантування заповідачу права на заповідальний відказ

13 березня 2017, 11:22
Власник сторінки
Адвокат
0
21

в даній статті з’ясовується наявність в заповідача права на заповідальний відказ.

    Заповідачеві гарантовано чимало майнових та особистих немайнових прав. Чи може така особа зробити заповідальний відказ?

         Правове регулювання вищевказаного питання здійснюється за допомогою різноманітних нормативно-правових актів. Зокрема юридична регламентація цивільних правовідносин, функціонуючих з приводу заповідального відказу, відбувається: Головним законом Українського народу (Конституція України від 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (надалі по тексту – Конституція України)), а також поточними законами (Цивільний кодекс України від 16.01.2003 року № 435-IV (надалі по тексту – ЦК України)).

      Вітчизняне законодавство закріплює різні за своєю сутністю можливості, яким в свою чергу властивий майновий або особистий немайновий  характер. Зокрема згідно зі вказівкою, яка передбачена ч. 1 ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, а також результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

    Подібну за своїм змістом норму охоплюють інші нормативно-правові акти, які є одними з найважливіших частин вітчизняної системи приватного права.  Наприклад, у відповідності до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

   Кожній зі згаданих правомочностей властиві відповідні юридичні ознаки. Зокрема право розпорядження, будучи найбільш складним за своїм змістом, водночас може реалізовуватися добровільним вчиненням різних правочинів, одним з яких в свою чергу згідно з ч. 1 ст. 1233 ЦК України визнано заповіт.

    Право на вчинення згаданого правочину гарантовано виключно заповідачу. Зокрема, як закріплено ч. 1 ст. 1234 ЦК України, заповіт дозволено скласти фізичній особі з повною цивільною дієздатністю.

   Даній особі чинне законодавство гарантує всілякі за своєю сутністю права. Зокрема у відповідності до ч. 2 ст. 1236 ЦК України заповідач може охопити своїм заповітом усю спадщину або її частину.

    Зазначений правочин може охоплювати різні за своїм змістом вказівки. Наприклад, згідно з ч. 1 ст. 1237 ЦК України заповідачеві дозволено зробити в своєму заповіті заповідальний відказ.

   По-друге, якщо заповідач не буде володіти правом на заповідальний відказ, то настануть відповідні юридичні наслідки. Вказана думка пояснюється тим, що вплив принципу свободи заповіту зазнаватиме досить істотного звуження. Зокрема одні розпорядження заповідачу буде дозволено зробити, а інші – ні. Наприклад, згадана особа в своєму заповіті не зможе зобов’язати свого сина, який успадкував житловий будинок, легковий автомобіль та земельний наділ, придбати для її онука відеомагнітофон і самокат.

   Отже, чинне законодавство гарантує заповідачеві різноманітні можливості, яким в свою чергу властивий майновий або особистий немайновий характер. Зокрема у відповідності до ч. 1 ст. 1237 ЦК України вищевказана особа має право на розпорядження, яке називається «заповідальним відказом». 

Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.
РОЗДІЛ: Новости науки
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.