Як покращити якість освіти?
Десятиліття української незалежності — це десятиліття пошуків шляхів розвитку української журналістики, а відтак і шляхів розвитку журналістської освіти. Правда, система освіти вявляла більший консерватизм у своєму розвитку, ніж сама журналістика, що дозволило системі освіти зберегти набуті десятиліттями ще в радянські часи принципи й технології організації навчального процесу. В той же час консервативність розвитку гальмувала появу нового в системі підготовки журналістських кадрів. Образно кажучи, у той час, коли українська журналістика шукала себе і стрімко змінювалася, журналістська освіта приглядалася, почасти реагувала на стрімкі зміни, зокрема, у змісті вкладання, зберігаючи традиційні форми навчальногопроцесу.Нормальний стан журналістської освіти вкрай важливий для здорового суспільства, адже процес відтворення журналістських кадрів для національної преси тісно пов'язаний з функціонуванням самих мас-медіа.
Насьогодні можна виділити такі головні тенденції та проблеми:
- навчальні плани часто перенасичені філологічними дисциплінами. Фокус-групи з випускниками журналістських факультетів виявили, що отриманих практичних навичок випускникам було недостатньо;
- у значній кількості випадків практичний журналістський досвід викладачів є доволі скромним. Учасники фокус-групи засвідчили, що студенти часто незадоволені якістю викладання та компетентністю викладачів;
- факультети журналістики технічно оснащені дуже нерівномірно. Лише кілька ВНЗ мають добре обладнані студії, ньюзруми та мультимедійні аудиторії.
- вишам бракує зв'язку з медіаіндустрією. Взаємодію факультетів журналістики з медіа обмежено проведенням майстер-класів та гостьових лекцій. Натомість спільних медіапродуктів, літніх шкіл тощо практично немає;
- із 39 факультетів і кафедр, які готують майбутніх журналістів, лише 20 мають окремий сайт. Із цих 20 сайтів тільки два містять повну інформацію про викладачів, курси, діяльність кафедри тощо.
З 19 вишів бакалаврську програму мають 17 університетів, магістерську програму – 14 університетів, при цьому 2 виші мають виключно магістерку.Навчальні плани, за якими здійснюється підготовка майбутніх журналістів, за формальними ознаками є переважно досить збалансованими в сенсі співвідношення практичних та теоретичних курсів. Утім, зміст навчальних курсів викликає багато питань та критики з боку випускників та представників медіаіндустрії. Переважна більшість опитаних незадоволені наповненням курсів, недостатньою увагою до практичних навичок та якістю викладання загалом.
За формальними критеріями, викладацький склад переважної більшості кафедр представлений як науковцями, так і практиками, однак у значній кількості випадків практичний журналістський досвід викладачів є доволі скромним. Фокус-групи з випускниками журналістських факультетів також засвідчили, що студенти часто незадоволені якістю викладання та рівнем компетентності викладачів.
Технічне забезпечення факультетів журналістики є нерівномірним: лише декілька ВНЗ мають добре обладнані студії для виробництва аудіовізуального контенту, ньюзруми та мультимедійні аудиторії, тоді як переважна більшість факультетів мають лише комп’ютерні класи та деяку фото- і відеотехніку. Найбільшою проблемою, як продемонстрували фокус-групові обговорення з випускниками, є не лише слабка технічна база факультетів, а те, що на практиці доступ навіть до існуючої техніки є обмеженим на багатьох факультетах.
Нинішня система освіти є негнучкою, унаслідок чого не встигає адаптуватися до динамічного розвитку медіаринку. Його зміни створюють нову парадигму функціонування медіа: завдання останніх тепер полягає не так у тому, щоб зібрати інформацію, як верифікувати її. А це мало б змінювати самі підходи до системи викладання та формування різних навчальних курсів для журналістів. Класичній університетській освіті наступає на п’яти безкоштовна онлайн-освіта, яка, хоч і розвивається в Україні повільніше, ніж на Заході, у майбутньому становитиме серйозну конкуренцію вишам.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.